Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Ставудін 40 мг І ЛАМІВУДИН 150 мг таблетки №60 в контейнері

    Діюча речовина: Ингибиторы обратной транскриптазы в комбинации
    Лікарська форма: Таблетки
    Фармакотерапевтична группа: Противовирусные средства.
    Зовнішній вигляд препарату: Ставудін 40 мг І ЛАМІВУДИН 150 мг таблетки №60 в контейнері Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.

    Загальна характеристика

    Основні фізико-хімічні властивості

    ставудин 30 мг і ламівудин 150 мг – круглі двошарові таблетки без оболонки, один шар білий чи майже білий, другий – строкато-рожевий;

    ставудин 40 мг і ламівудин 150 мг – круглі двошарові таблетки без оболонки, один шар білий чи майже білий, другий – строкато жовтий.

    Склад

    1 таблетка містить ставудину 30 мг або 40 мг та ламівудину 150 мг.

    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, натрію крохмальгліколят, тальк, магнію стеарат, заліза оксид жовтий/червоний (40/30 мг

    Ставудину відповідно).

    Форма випуску

    Таблетки.

    Фармакотерапевтична група

    Противірусні засоби для системного застосування. Нуклеозидні і нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази.

    Код АТС J05A F30

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Препарат із фіксованою дозою діючих речовин в одиниці дозованого лікарського засобу.

    Ставудин – противірусний засіб, активний відносно вірусів імунодефіциту людини (ВІЛ).

    Потрапляючи в клітини, піддається фосфорилюванню до активного метаболіту ставудину трифосфату, який завдяки конкуренції з природним субстратом – дезокситимідинтрифосфатом – пригнічує активність зворотної транскриптази вірусів імунодефіциту людини, а також інгібує реплікацію вірусів завдяки властивості порушувати синтез вірусної ДНК, внаслідок термінації її ланцюгів.

    Крім переважної дії на зворотну транскриптазу і ДНК-полімеразу вірусів імунодефіциту людини ставудину трифосфат виявляє властивість пригнічувати клітинні ДНК-полімерази β і γ, а також значно знижує синтез мітохондріальної ДНК.

    Активність ставудину може знижуватися при таких мутаціях, як Q151M, викликаних резистентністю до деяких препаратів. Більш ніж 10-тикратне зниження чутливості до ставудину спостерігалося у деяких штамів зі зниженою чутливістю до зидовудину та ламівудину. In vivo не було виявлено ніяких мутацій, властивих ставудину та пов’язаних із високою резистентністю.

    Ламівудин – противірусний засіб, з високою активністю відносно ретровірусів, включаючи віруси імунодефіциту людини (ВІЛ).

    Потрапляючи в клітину (як в інфіковану, так і в інтактну), ламівудин за участю клітинних кіназ піддається фосфорилюванню з утворенням 5-трифосфатної похідної сполуки, якій властиве інгібування ДНК- і РНК-залежної зворотної транскриптази вірусів імунодефіциту людини, що призводить до пригнічення реплікації вірусів. Ламівудин-5-трифосфат діє як інгібітор і одночасно як субстрат для зворотної транскриптази вірусу. Утворення вірусної ДНК також блокується за рахунок вбудови ламівудин-5-трифосфату у відповідні ланцюжки її молекули із наступним розривом цих ланцюжків. Конкуруюча взаємодія ламівудин-5-трифосфату із зворотною транскриптазою вірусу імунодефіциту людини приблизно в 100 разів сильніша, ніж із людською клітинною α-полімеразою.

    Ламівудин активний відносно зидовудинрезистентних штамів ВІЛ.

    При застосуванні препарату Ставудин і Ламівудин уповільнюється розвиток стійкості до зидовудину у пацієнтів, які раніше не отримували лікування антиретровірусними препаратами.

    Фармакокінетика. Всмоктування:

    Ставудин швидко і повністю абсорбується із кишечнику, біодоступність становить

    78 - 86 %. Максимальна концентрація в сироватці крові після перорального прийому досягається через 0,5 – 1,5 години.

    Ламівудин швидко абсорбується із кишечнику, біодоступність становить 80 – 85 %. Максимальна концентрація в сироватці крові після внутрішнього прийому досягається через 1 годину. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 36 %.

    Розподіл:

    Ставудин – незначна частина ставудину зв’язується з білками крові, близько половини – із форменими елементами крові. Проникає крізь гематоенцефалічний та плацентарний бар’єр, визначається в грудному молоці. Середнє співвідношення концентрації активної речовини препарату у спинномозковій рідині до її концентрації у плазмі крові через

    2– 4 години після перорального прийому становить 0,39 ± 0,06.

    Ламівудин проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри, виявляється у спермі, грудному молоці, амніотичній рідині, крові плода. Середнє співвідношення концентрації активної речовини препарату у спинномозковій рідині до її концентрації у сироватці крові через 2 – 4 години після перорального прийому становить 0,12.

    Виведення:

    Ставудин – приблизно 60 % елімінується ендогенним шляхом. Близько 40 % ставудину виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить приблизно 1,6 години.

    Ламівудин – первинна елімінація відбувається в печінці шляхом утворення неактивного метаболіту – 5'-глюкуроніду. 68 – 71 % препарату виводиться нирками у незмінному стані.

    Не кумулюють.

    Показання для застосування

    Лікування ВІЛ-інфекції у складі комбінованої антиретровірусної терапії.

    Спосіб застосування та дози

    Дорослим для лікування ВІЛ-інфекції препарат призначають комплексної антиретровірусної терапії внутрішньо, незалежно від приймання їжі.

    Пацієнтам з масою тіла більше 60 кг призначають Ставудин 40 мг і Ламівудин 150 мг (1 таблетка) два рази на добу.

    Пацієнтам з масою тіла менше 60 кг призначають Ставудин 30 мг і Ламівудин 150 мг (1 таблетка) два рази на добу.

    Для лікування ВІЛ-інфекції у дітей препарат призначають у складі комплексної антиретровірусної терапії внутрішньо, незалежно від приймання їжі.

    Препарат не призначають пацієнтам з масою тіла < 50 кг.

    Дітям з масою тіла більше 50 кг призначається така ж доза, як і дорослим.

    Тривалість терапії визначає лікар. Кожні три місяці необхідно коригувати дозу залежно від маси тіла дитини.

    Побічна дія

    При лікуванні ВІЛ-інфекції важко провести диференціацію, чи спричинені небажані клінічні прояви застосуванням препарату Ставудин 30 (40) мг і Ламівудин

    150 мг, чи пов’язані з основною хворобою або конкомінантними препаратами. Побічні ефекти, які спостерігались частіше, ніж поодинокі випадки, перелічені нижче за органами і системами.

    Загальні прояви: слабкість, нездужання, втомлюваність, астенія, озноб, пропасниця.

    З боку центральної і периферичної нервової системи, психічної сфери: периферичні невропатії, периферичні неврити, головний біль, парестезії, депресія, порушення сну, тривога, емоціональна лабільність.

    З боку системи кровотворення (притаманні Ламівудину): анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія.

    З боку травної системи: зниження апетиту, анорексія, нудота, блювання, біль або кольки у животі, діарея, панкреатит, рідко – гепатомегалія із стеатозом.

    З боку шкіри і її придатків: свербіж, шкірний висип, кропив’янка.

    З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, біль у кістках.

    З боку ендокринної системи та обміну речовин: дуже рідко – гінекомастія; можливі ліподистрофія, гіперлактатемія з подальшим розвитком лактат-ацидозу.

    З боку лабораторних показників крові: підвищення рівня білірубіну, активності печінкових ферментів, амілази.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до Ставудину або Ламівудину, чи до компонентів, які входять до складу препарату; вагітність до 14 тижня гестації, период годування груддю.

    Пацієнти з масою тіла < 50 кг та тяжка ниркова недостатність

    Так як до складу препарату входить Ламівудин його не призначають пацієнтам із рівнем гемоглобіну крові менш ніж 75 г/л та кількістю нейтрофільних гранулоцитів в аналізах периферічної крові менш ніж /л.

    Передозування

    Симптоми: слабкість, нудота, блювання, посилення про­явів побічної дії. Лікування (за компонентами препарату):

    Ставудин. Можна вивести із організму шляхом гемодіалізу. Випадки передозування препаратом, коли доза була в 12 та 24 рази більше рекомендованої, не виявили тяжкого ступеня токсичності.

    Ламівудин. Антидота не існує. Не з’ясовано, чи виводиться Ламівудин із організму шляхом перитонального діалізу або гемодіалізу.

    Особливості застосування

    Лікування препаратом повинно проходити під спостережен­ням лікаря, який має досвід лікування пацієнтів, інфікованих вірусом імунодефіциту лю­дини та хворих на СНІД. У ході лікування необхідний моніторинг вірусного навантаження пацієнта та кількості СD4-лімфоцитів.

    Під час лікування необхідно інформувати пацієнта, що прийом препарату не запобігає зараженню вірусом імунодефіциту людини через статевий контакт або через заражену кров, і не виліковує від ВІЛ-інфекції, тому у пацієнтів зберігається ризик розвитку розгорнутої картини хвороби з пригніченням імунітету та виникненням опортуністичних інфекцій і злоякісних новоутворень.

    На ранніх стадіях лікування можна спостерігати мляво виражені симптоми з боку системи травлення – нудота, блювання, біль у животі; загальне нездужання, втрату апетиту, схуднення; прискорене/важке дихання; симптоми з боку нервової системи, до яких можна віднести млявість м’язів.

    Перші симптоми вираженої побічної дії препарату – симптоматична гіперлактемія або метаболічний/молочнокислий ацидоз.

    Молочнокислий ацидоз (лактат-ацидоз), зазвичай пов’язаний зі збільшенням печінки та печінковим стеатозом, спостерігався при лікуванні антиретровірусними препаратами – аналогами нуклеозиду, і призводив до тяжких необоротних порушень печінкової і ниркової діяльності. Побічні ефекти спостерігалися через декілька місяців застосування. Тому під час терапії препаратом потрібен контроль маси тіла, розмірів печінки, біохімічних показників крові. У разі клінічних проявів лактат-ацидозу і значного погіршення лабораторних показників функції печінки лікування зупиняють.

    До хворих групи підвищеного ризику, можна віднести:

    А. Пацієнтів із такими хворобами в анамнезі:

    • гепатит В та С (які проходять курс лікування α-інтерфероном та рибавірином);
    • печінкова недостатність (особливо це стосується гладких жінок);
    • ниркова недостатність;
    • панкреатит.

    В. Пацієнтів із показаннями в анамнезі на патологію периферичної нервової системи:

    • хворих на периферичну невропатію (для якої характерні заціпеніння, поколювання та біль у ступнях та зап’ястях).

    У таких випадках терапію препаратом проводять під суворим наглядом лікаря у зв’язку з високим ризиком розвинення рецидивів вищезгаданих хвороб.

    Застосування в період вагітності та лактації. Застосування препарату протягом перших 14 тижнів вагітності можливе, якщо очікуваний ефект від терапії перевищує потенціальний ризик для плода.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

    Так як до складу препарату входять два компоненти – Ставудин і Ламівудин – взаємодія кожного з них з іншими лікарськими засобами може мати місце.

    При одночасному застосуванні з дапсоном, хлорамфеніколом, цисплатином, диданозином, етамбутолом, етіонамідом, гідралазином, ізоніазидом, метронідазолом, вінкристином, зальцитабіном підвищується ризик розвитку периферичної нейропатії.

    При одночасному застосуванні препарату з диданозином, сульфаніламідами, зальцитабіном збільшується ризик розвитку панкреатиту.

    Умови та термін зберігання

    Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С, в оригінальній упаковці. Термін придатності – 2 роки.

    Умови відпуску

    За рецептом.

    Упаковка

    По 60 таблеток у пластиковому контейнері з кришечкою та з контролем першого розкриття, по 1 пластиковому контейнеру в картонній пачці.

    Виробник

    «Ауробіндо Фарма Лімітед».

    Адреса

    Плот № 2, Маітрівіхар, Амірпет, Гідерабад - 500 038, Індія.

    Увага ! Текст опису препарату "Ставудін 40 мг І ЛАМІВУДИН 150 мг таблетки №60 в контейнері" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top