Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Пульцет таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 40 мг №28 (14х2)

    Діюча речовина: Пантопразол
    Лікарська форма: Таблетки
    Зовнішній вигляд препарату: Пульцет таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 40 мг №28 (14х2) Пульцет таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 40 мг №28 (14х2) вид упаковки 1 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.

    Склад

    діюча речовина: 1 таблетка містить пантопразолу натрію сесквігідрату в перерахуванні на пантопразол 40 мг;

    допоміжні речовини: натрію фосфат, ізомальт (Е 953), натрію кармелоза, кросповідон, натрію стеарилфумарат, гіпромелоза, повідон, пропіленгліколь, метакрилатного сополімеру дисперсія, триетилцитрат, симетикон (30 % емульсія), титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172).

    Лікарська форма

    Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

    Фармакотерапевтична група

    Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

    Код АТХ А02В С02.

    Показання

    • Рефлюкс-езофагіт.
    • Для ерадикації Helicobacter pylori (H. руlori) у пацієнтів з виразками шлунка та дванадцятипалої кишки, спричиненими цим мікроорганізмом, у комбінації з певними антибіотиками.
    • Виразка дванадцятипалої кишки.
    • Виразка шлунка.
    • Синдром Золлінгера-Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензімідазолу та будь-якого компонента препарату.

    Спосіб застосування та дози.

    Пульцет®, таблетки, резистентні до шлункового соку, слід приймати за 1 годину до їди цілими, не розжовувати та не подрібнювати, запивати водою.

    Лікування рефлюкс-езофагіту.

    Рекомендована доза для дітей віком від 12 років та дорослих становить 1 таблетку Пульцету®

    40 мг 1 раз на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки Пульцету® 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлекс-езофагіту.

    Для лікування рефлюкс-езофагіту, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, виліковування можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.

    Ерадикація H. руlori у комбінації з двома антибіотиками

    У дорослих пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Залежно від чутливості мікроорганізмів для ерадикації Helicobacter pylori у дорослих можуть бути призначені такі терапевтичні комбінації:

    а) 1 таблетка Пульцету® 40 мг 2 рази на день

    + 1000 мг амоксициліну 2 рази на день

    + 500 мг кларитроміцину 2 рази на день;

    б) 1 таблетка Пульцету® 40 мг 2 рази на день

    + 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день

    + 500 мг кларитроміцину 2 рази на день;

    в) 1 таблетка Пульцету® 40 мг 2 рази на день

    + 1000 мг амоксициліну 2 рази на день

    + 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день.

    При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. pylori другу таблетку препарату Пульцет® слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Термін лікування становить 7 днів і може бути продовжений ще на 7 днів із загальною тривалістю лікування не більше двох тижнів.

    Якщо комбінована терапія не показана, наприклад, у пацієнтів з негативним результатом на H. руlori, для монотерапії призначають препарат Пульцет® у нижчезазначеному дозуванні.

    Лікування виразки шлунка. 1 таблетка Пульцету® на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки Пульцету® на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.

    Для лікування виразки шлунка, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, виліковування можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.

    Лікування виразки дванадцятипалої кишки. 1 таблетка Пульцету® на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки Пульцету® на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.

    Для лікування виразки шлунка, як правило, потрібно 2 тижні. Якщо цього недостатньо, виліковування можна очікувати протягом наступних 2 тижнів.

    Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів. Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки Пульцету® по 40 мг). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників секреції кислоти в шлунку. Якщо доза, що перевищує 80 мг на добу, її необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення дози до понад 160 мг пантопразолу, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, потрібним для адекватного контролю секреції кислоти.

    Тривалість лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів не обмежена і залежить від клінічної необхідності.

    Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати добову дозу 20 мг (1 таблетка Пульцет® 20 мг). Пацієнтам з порушеною функцією печінки середнього та тяжкого ступеня не слід застосовувати препарат Пульцет® для ерадикації H. руlori у комбінованій терапії, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.

    Для пацієнтів з порушеною функцією нирок коригування дози не потрібно. Пацієнтам з порушеною функцією нирок не слід застосовувати препарат Пульцет® для ерадикації H. руlori у комбінованій терапії, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.

    Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

    Побічні реакції

    Виникнення побічних реакцій спостерігалось у близько 5 % пацієнтів. Найчастіші побічні реакції – діарея і головний біль (близько 1 %).

    З боку крові та лімфатичної системи:агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

    З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).

    Метаболізм та розлади обміну речовин: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол); зміни маси тіла: гіпонатріємія, гіпомагнезіємія.

    Психічні розлади: розлади сну, депресія (з ускладненнями), дезорієнтація (з ускладненнями), галюцинація; сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до даних розладів, а також загострення цих симптомів у випадку їх наявності). 

    З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади смаку.

    З боку органу зору: порушення зору/затьмареність.

    З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.

    З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ), підвищення рівня білірубіну, ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.

    З боку шкіри та підшкірних тканин: шкірні висипання, екзантема, свербіж, кропив’янка, ангіоедема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість.

    З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: артралгія, міальгія.

    З боку нирок та сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.

    З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

    Загальні розлади: астенія, втома, нездужання, підвищення температури тіла, периферичні набряки.

    Передозування

    Симптоми передозування у людини невідомі. Можливі посилення проявів побічних реакцій.

    Дози до 240 мг при внутрішньовенному введенні протягом 2 хвилин добре переносилися.

    У разі передозування з ознаками інтоксикації вживають загальні дезінтоксикаційні заходи.

    Застосування у період вагітності або годування груддю

    Досвід застосування препарату вагітним жінкам обмежений. Препарат застосовують у період вагітності тільки у разі нагальної необхідності.

    Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком. Рішення щодо застосування препарату у період годування груддю слід приймати після ретельної оцінки користь/ризик.

    Діти

    Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки і ефективності препарату для цієї вікової категорії обмежені.

     

    Особливості застосування

     
    Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів, особливо під час довготривалого лікування. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.
    Під час комбінованої терапії необхідно дотримуватись інструкцій щодо застосування відповідних лікарських засобів.
    При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання із кров’ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити злоякісність, оскільки лікування пантопразолом може маскувати симптоми злоякісної виразки і відстрочувати встановлення діагнозу. Якщо симптоми зберігаються при подальшому адекватному лікуванні, необхідно продовжувати дослідження.
    Сумісне застосування атазанавіру з інгібіторами протонної помпи не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо комбінація Пульцету® з атазанавіром є необхідною, слід проводити ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вимірювання вірусного навантаження) у поєднанні зі збільшенням дози атазанавіру до 400 мг із застосуванням 100 мг ритонавіру. Дозу пантопразолу 20 мг на добу не слід перевищувати.
    У пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона та іншими гіперсекреторними патологічними станами, що потребують тривалого лікування, пантопразол, як і всі антацидні препарати, може зменшувати всмоктування вітаміну В12 (ціанокобалану) у зв’язку з виникненням гіпо- і ахлоргідрії. Це слід враховуватиу разі зниженої маси тіла у пацієнтів або наявності факторів ризику щодо зниження поглинання вітаміну В12 при довготривалому лікуванні, або наявності відповідних клінічних симптомів.
    При довготривалому лікуванні, особливо більше 1 року, пацієнти повинні знаходитись під регулярним наглядом лікаря.
    Пантопразол, як і інші інгібітори протонної помпи, може збільшувати кількість бактерій, які зазвичай присутні у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Лікування препаратом може незначної мірою підвищити ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella і Campylobacter.
     

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

    Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору.
     
     

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

     
    Пантопразол може зменшувати всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від рН шлункового соку (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, або інших препаратів, таких як ерлотиніб).
    Сумісне застосування інгібіторів протонної помпи з атазанавіром та іншими препаратами проти ВІЛ, адсорбція яких залежить від рН, може призводити до суттєвого зниження біодоступності останніх та впливати на їх ефективність. Тому сумісне застосування інгібіторів протонної помпи з атазанавіром не рекомендується. 
    Незважаючи на відсутність взаємодії при одночасному призначенні з фенпрокумоном і варфарином під час проведення клінічних досліджень, були зареєстровані поодинокі випадки зміни МНІ (Міжнародний нормалізаційний індекс) у постмаркетинговому періоді. Таким чином, пацієнтам, які застосовують кумаринові антикоагулянти (наприклад, фенпрокумон і варфарин), рекомендується здійснювати моніторинг протромбінового часу/МНІ після початку, припинення або при нерегулярному прийомі пантопразолу.
    Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму – деметилювання за допомогою CYP2С19 та інших метаболічних шляхів, у тому числі окиснення ферментом CYРЗА4. З лікарськими засобами, які також метаболізуються за допомогою цих шляхів, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін, фенпрокумон, та оральними контрацептивами, які містять левоноргестрел і етинілестрадіол, не було виявлено клінічно значущих взаємодій.
    Пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, що метаболізуються за допомогою CYP1A2 (наприклад, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (наприклад, метопролол), CYP2Е1 (наприклад, етанол), не впливає на р-глікопротеїн, який забезпечує всмоктування дигоксину.
     
     
    Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.
    Пантопразол одночасно застосовують з антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін).
     

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка. Пантопразол є блокатором шлункової секреції, він гальмує активність Н+ + -АТФ-ази у парієтальних клітинах шлунка і таким чином блокує останню фазу секреції соляної кислоти. Це призводить до зменшення рівня базальної секреції незалежно від природи подразнення. Має антибактеріальну активність щодо Неlicobacter pylori і сприяє виявленню антихелікобактерного ефекту інших препаратів. Терапевтичний ефект після одноразової дози настає швидко і зберігається протягом 24 годин.

    Фармакокінетика. Швидко і повністю абсорбується після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить 77 %. Максимальна концентрація досягається через 2 - 4 години. Зв’язування з білками плазми становить 98 %. Період напіввиведення - приблизно 1 година. Дуже слабко проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізується у печінці. Виводиться переважно із сечею (82 %) у вигляді метаболітів, у невеликій кількості спостерігається в калі. Не кумулює. Період напіввиведення у хворих на цироз печінки зростає до 7 - 9 годин, з печінковою недостатністю – збільшується незначно, але період напіввиведення основного метаболіту досягає 2 - 3 годин.

    Основні фізико-хімічні властивості

    овальні таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою від світло-жовтого до жовтого кольору.

    Термін придатності

    3 роки.

    Умови зберігання

    Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

    Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 4 таблетки у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.

    По 14 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери в картонній упаковці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

    Місцезнаходження

    Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.

    Увага ! Текст опису препарату "Пульцет таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 40 мг №28 (14х2)" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top