Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Ортанол капсули по 10 мг №28

    Діюча речовина: Омепразол
    Лікарська форма: Капсули
    Зовнішній вигляд препарату: Ортанол капсули по 10 мг №28 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.

    Форма випуску

    Капсули

    Склад

    • 1 капсула містить:
    • Активна речовина: омепразол 10, 20 і 40 мг;
    • Допоміжні речовини: гипролоза низкозамещенная; МКЦ; лактоза безводна; натрію кроскармелоза; повідон; полісорбат 80; гипромеллозы фталат; дибутилсебакат; тальк;
    • Оболонка капсули: гіпромелоза; карагенан; калію хлорид; титану діоксид; заліза (ІІІ) оксид жовтий; заліза (III) оксид червоний; вода; чорнило для нанесення напису (заліза (III) оксид чорний (Е172), шелак, етанол безводний, ізопропанол безводний, пропіленгліколь, бутанол, амонію гідроксид, калію гідроксид, вода очищена).

    Упаковка

    7, 14 та 28 шт.

    Фармакологічна дія

    Ортанол - інгібуючу H+,K+-АТФ-азу.

    Фармакодинаміка

    Омепразол пригнічує фермент H++-АТФ-азу («протонний насос») у парієтальних клітинах шлунка і блокує тим самим заключну стадію секреції соляної кислоти. Це призводить до зниження рівня базальної і стимульованої секреції, незалежно від природи подразника.

    Після одноразового прийому препарату внутрішньо дія омепразолу настає протягом першої години і триває протягом 24 год. Максимум ефекту досягається через 2 год. Після припинення прийому препарату секреторна активність повністю відновлюється через 3-5 діб.

    Фармакокінетика

    Омепразол швидко абсорбується з ШКТ, Cmax в плазмі крові досягається через 0,5–3,5 год Біодоступність становить 30-40%. Зв'язок з білками плазми крові — близько 95%.

    Омепразол майже повністю метаболізується в печінці за участю ізоферменту CYP2C19 з утворенням 6 фармакологічно неактивних ферментів. T1/2 — 0,5–1 ч.

    Виводиться у вигляді метаболітів нирками (70-80%) і з жовчю (20-30%).

    У пацієнтів з печінковою недостатністю біодоступність значно зростає, T1/2збільшується до 3 ч.

    У літніх пацієнтів швидкість виведення зменшується, біодоступність зростає.

    Ортанол, показання до застосування

    Симптоми гастроезофагеального рефлюксу, такі як печія, кисла відрижка.

    Протипоказання

    • підвищена чутливість до омепразолу або до інших компонентів препарату;
    • вік до 18 років;
    • одночасне застосування з препаратом нелфінавір;
    • рідкісні спадкові форми непереносимості галактози, дефіцит лактази або порушення всмоктування глюкози/галактози (т. к. в складі міститься лактоза).

    З обережністю: перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем у таких випадках:

    • наявність раніше діагностованою виразкової хвороби шлунка, тяжкого захворювання печінки, що супроводжується печінковою недостатністю, жовтяниці, попереднього хірургічного втручання на ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
    • наявність тривожних симптомів: значне зниження маси тіла, повторювана блювання, блювання кров'ю (гематемезис), порушення ковтання, зміна кольору калу (баріться стілець — мелена);
    • поява нових симптомів або зміни вже наявних симптомів з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту; проведення симптоматичного лікування з приводу порушення травлення або печія протягом 4нед або більше; одночасне застосування з одним або декількома з перерахованих нижче препаратів: атазанавір, клопідогрел, дигоксин, эрлотиниб, кетоконазол, ітраконазол, варфарин, цилостазол, діазепам, фенітоїн, саквінавір, такролімус, кларитроміцин, вориконазол, рифампіцин, препарати звіробою продырявленног.

    Також рекомендується проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату Ортанол® в період вагітності та годування груддю.

    Не слід застосовувати препарат з профілактичною метою.

    Спосіб застосування та дози

    Внутрішньо, перед їдою.

    Початкова доза — 20 мг (2 капсули) 1 раз в день. Коли симптоми почнуть зникати, доза може бути зменшена до 10 мг на день і знову збільшена до 20 мг 1 раз на день у випадку повторної появи симптомів. Можливо, буде потрібно приймати препарат протягом 3-4 днів для досягнення полегшення симптомів.

    Максимальна добова доза препарату не повинна перевищувати 20 мг.

    Завжди повинна використовуватися найменша ефективна доза. Максимальний курс лікування — 14 днів. Інтервал між 14-денними курсами лікування без консультації лікаря повинен становити не менше 4 міс.

    Якщо протягом 2 тижнів не спостерігається полегшення симптомів або вони посилюються, необхідно звернутися до лікаря.

    Капсулу слід ковтати цілком, запиваючи достатньою кількістю рідини. Якщо пацієнт не може проковтнути капсулу Ортанол® цілком, можна розчинити вміст у невеликій кількості води або фруктового соку (не розчиняти в газованих напоях). Отриманий розчин препарату слід випити відразу після приготування, запивши додатково 1/2 склянки води.

    Пацієнти з порушеною функцією нирок: корекція дози не потрібна.

    Пацієнти з порушеною функцією печінки: перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.

    Літні пацієнти: незважаючи на те, що швидкість метаболізму омепразолу у осіб похилого віку знижується, корекція дози при застосуванні препарату в добовій дозі 20 мг і менше не потрібно.

    Застосування при вагітності і годуванні грудьми

    Результати трьох проспективних епідеміологічних досліджень (понад 1000 спостережень) показали, що застосування омепразолу у вагітних жінок не чинить негативний вплив на перебіг вагітності і здоров'я плода/новонародженого. Тим не менш, перед застосуванням препарату у період вагітності рекомендується проконсультуватися з лікарем.

    Омепразол проникає в грудне молоко. При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

    Побічні дії

    Алергічні реакції: нечасто — кропив'янка, шкірний висип, шкірний свербіж; рідко — пропасниця, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції; дуже рідко — еозинофілія.

    З боку ШКТ: часто — нудота, блювання, біль у животі, діарея або запор, метеоризм; нечасто — підвищення активності трансаміназ і ЛФ; рідко — сухість у роті, стоматит, кандидоз ШЛУНКОВО-кишкового тракту, гепатит (з жовтяницею або без); дуже рідко — печінкова недостатність (у пацієнтів з попереднім важким захворюванням печінки).

    З боку нервової системи: часто — головний біль; нечасто — запаморочення, парестезія, сонливість, безсоння; рідко — збудження, оборотна сплутаність свідомості, депресія, порушення смакових відчуттів; дуже рідко — агресія, галюцинації; на тлі важкого захворювання печінки — енцефалопатія.

    З боку шкірних покривів: нечасто — дерматит; рідко — фотосенсибілізація, алопеція; дуже рідко — мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона (важка багатоформна еритема, характеризується появою плям і бульбашок на шкірі і слизових оболонках на тлі високої температури та біль у суглобах), токсичний епідермальний некроліз.

    З боку органів чуття: рідко — порушення зору.

    З боку опорно-рухового апарату: рідко — міалгія, артралгія; дуже рідко — м'язова слабкість.

    З боку дихальної системи: рідко — бронхоспазм.

    З боку сечовидільної системи: рідко — інтерстиціальний нефрит.

    З боку органів кровотворення: рідко — лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко — агранулоцитоз, панцитопенія.

    Інші: нечасто — периферичні набряки; рідко — посилення потовиділення, гіпонатріємія; дуже рідко — гіпомагніємія, гінекомастія.

    Особливі вказівки

    Омепразол не призначений для застосування при випадковій печії (печія рідше 2 разів на тиждень).

    Перед початком терапії омепразолом необхідно виключити наявність злоякісного процесу, оскільки лікування, маскуючи симптоматику, може відстрочити постановку правильного діагнозу.

    Омепразол сніжет кислотність шлункового соку, що може незначно підвищити ризик інфекцій травного тракту.

    Вплив на здатність керувати транспортними засобами і виконувати інші види діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

    У період лікування омепразолом може виникати запаморочення, сонливість, порушення зору, тому слід дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і виконання інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

    Спеціальні запобіжні заходи при утилізації невикористаного препарату. Не потрібні.

    Лікарська взаємодія

    Необхідно проконсультуватися з лікарем перед прийомом препарату Ортанол® при лікуванні одним або декількома із зазначених у цьому розділі препаратів.

    При одночасному застосуванні з омепразолом може спостерігатися збільшення або зниження всмоктування препаратів, біодоступність яких великою мірою визначається кислотністю шлункового соку (у т. ч. эрлотиниб, кетоконазол, ітраконазол, препарати заліза, ціанокобаламін).

    При одночасному застосуванні з омепразолом може спостерігатися значне зниження плазмової концентрації атазанавіру. Одночасне застосування можливе лише за призначенням лікаря (проводиться корекція дозування і схеми застосування атазанавіру при необхідності).

    Біодоступність дигоксину при одночасному застосуванні з омепразолом підвищується на 10% (може знадобитися корекція режиму дозування дигоксину). Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні цих препаратів у літніх пацієнтів.

    При одночасному застосуванні омепразолу з клопидогрелом спостерігається зменшення антиагрегантного ефекту останнього.

    При одночасному застосуванні з омепразолом можливе підвищення плазмової концентрації і збільшення T1/2 варфарину, цилостазола, діазепаму, фенітоїну, а також інших препаратів, що метаболізуються в печінці за допомогою ізоферменту CYP2C19 (може знадобитися зниження доз цих препаратів).

    Омепразол при одночасному застосуванні підвищує плазмову концентрацію такролімусу, що може вимагати коригування дози.

    При одночасному застосуванні з омепразолом відзначається підвищення плазмової концентрації саквінавіру/ритонавіру до 70%, при цьому переносимість лікування пацієнтів з ВІЛ-інфекцією не погіршується.

    Одночасне застосування з інгібіторами ізоферментів СУР2С19 і CYP3A4 (такими як кларитроміцин, вориконазол) може призвести до збільшення плазмової концентрації омепразолу, що може потребувати корекції дози омепразолу у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю у разі тривалого застосування.

    Індуктори ізоферментів CYP2C19 і CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, препарати звіробою продірявленого (Hypericum perforatum), можуть збільшувати метаболізм омепразолу, знижуючи тим самим його концентрацію в плазмі.

    Не встановлено клінічно значуща взаємодія омепразолу з антацидними препаратами, теофіліном, кофеїном, хінідином, лідокаїном, пропранололом, метопрололом, етанолом.

    Передозування

    Симптоми: сухість у роті, нудота, блювання, підвищена пітливість, головний біль, сонливість, сплутаність свідомості, порушення зору, тахікардія.

    Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.

    Умови зберігання

    У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.

    Термін придатності

    2 роки

    Увага ! Текст опису препарату "Ортанол капсули по 10 мг №28" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top