Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Онкорил порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі №1

    Діюча речовина: Гемцитабин
    Лікарська форма: Порошок
    Фармакотерапевтична группа: Антинеопластические средства.

    Склад

    діюча речовина: 1 флакон містить гемцитабіну 200 мг або 1г;

    допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію ацетат, натрію гідроксид.

    Лікарська форма

    Порошок ліофілізований для розчину для ін’єкцій.

    Фармакотерапевтична група

    Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину. Код АТС L01B C05.

    Клінічні характеристики.

    Показання

    • Недрібноклітинний рак легенів: як препарат першого ряду при локально-прогресуючому метастазуючому недрібноклітинному раку легенів (для монотерапії або у поєднанні з циспластином);
    • Рак сечового міхура;
    • Рак підшлункової залози (локально прогресуючий або метастазуючий, у тому числі резистентний до 5-фторурацилу);
    • Рак молочної залози (як монотерапія або у комбінації з іншими засобами).

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до препарату, комбіноване застосування гемцитабіну із цисплатином у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Вагітність, годування груддю, дитячий вік до 18 років.

    Спосіб застосування та дози

    Для розчинення стерильного порошку „Онкорил” застосовують 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій без консервантів. Максимальна концентрація Онкорилу після приготування розчину не повинна перевищувати 40 мг/мл, в іншому випадку можливо неповне розчинення речовини. Для приготування розчину додають не менше 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій у флакон, який містить 200 мг порошку Онкорилу, та 25 мл до1000 мг. Можна вводити безпосередньо отриманий розчин або додатково розвести 0,9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій.

    Перед введенням кожної дози препарату визначають кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів у периферичній крові, за наявності проявів гематологічної токсичності дозу коректують:

    Абсолютна кількість гранулоцитів (.109/л)
    Кількість тромбоцитів
    (.109/л)
    % повної дози
    >1 000
    >100 000
    100
    500-1 000
    50 000-100 000
    75
    <500
    <50 000
    Препарат не вводять

    Для встановлення інших проявів токсичності проводять періодичні клінічні дослідження і контроль функцій нирок і печінки. Доки прояви токсичності не будуть скоректовані, від застосування препарату потрібно утриматись. Може виникнути необхідність у зниженні дози з кожним циклом або протягом будь-якого циклу з урахуванням вираженості токсичних реакцій у пацієнта.

    Недрібноклітинний рак легенів.

    Монотерапія

    Дорослі: у дозі 1000 мг/м2 внутрішньовенна інфузія протягом 30 хв. 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів, після чого роблять перерву на 1 тиждень. Цикл повторюють. Необхідність зниження дози з кожним циклом або протягом будь-якого одного циклу визначають залежно від токсичних проявів у пацієнта.

    Комбіноване застосування

    Дорослі: Онкорил призначають у комбінації з цисплатином, використовується один з двох режимів дозування:

    • при використанні 3-тижневої схеми Онкорил у дозі 1 250 мг/м2 вводять шляхом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії в 1-й, 8-й день кожного 21-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.
    • При використанні 4-тижневої схеми Онкорил у дозі 1 000 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 хв. у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.

    Рак сечового міхура.

    Монотерапія

    Дорослі: рекомендована доза Онкорилу – 1250 мг/м2 внутрішньовенно протягом 30 хвилинної інфузіїї. Призначають у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу, потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози з кожним циклом або протягом будь-якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів.

    Комбіноване застосування

    Дорослі: у дозі 1000 мг/м2, внутрішньовенна інфузія протягом 30 хв. у 1, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу у комбінації з цисплатином. Цисплатин призначають у дозі 70 мг/м2 в 1-й день після Онкорилу на другий день кожного 28-денного циклу на фоні гіпергідратації. Потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози протягом кожного циклу або протягом будь-якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів. Мієлосупресія більш виражена, якщо цисплатин застосовують у дозі 100 мг/м2.

    Рак підшлункової залози.

    Дорослі: Онкорил у дозі 1 000 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання протягом 30 хв. 1 раз на тиждень протягом 7 тижнів, після чого роблять перерву на один тиждень. Наступні цикли складаються з щотижневих ін’єкцій протягом 3 тижнів підряд з перервою кожний 4-й тиждень. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності. Для людей літнього віку доза не коректується.

    Рак молочної залози.

    Монотерапія

    Дорослі: рекомендована доза становить 1 000-1 200 мг/м2  та вводиться шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 хв у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28- денного циклу. Потім цей 4-тижневий цикл повторюється. Доза препарату може зменшуватися з кожним циклом або протягом якогось одного циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хворий.

    Комбіноване застосування

    Дорослі: Онкорил у комбінації з паклітакселом рекомендовано вводити у такому режимі: паклітаксел (175 мг/м2) вводиться в 1-й день протягом 3-годинної внутрішньовенної інфузії після гемцитабіну (1 250 мг/м2), який вводиться протягом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії у 1-й та 8-й день кожного 21-денного циклу. Доза препарату може зменшуватися з кожним циклом або протягом якогось одного циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хворий. Перед першим введенням комбінації гемцитабіну та паклітакселу пацієнти повинні мати абсолютну кількість гранулоцитів щонайменше 1,500 (х106/л).

    Побічні реакції

    Найчастіше виникає нудота ( з блюванням або без); підвищення показників печінкових трансаміназ та лужної фосфатази ( в 60% пацієнтів); протеїнурія та гематурія ( у 50% пацієнтів); задишка (10–40% пацієнтів); алергічні висипи на шкірі у 25%

    ( супроводжується свербежем у 10%).

    Частота: дуже часто ( >1/10); часто ( >1/100, <1/10); іноді ( >1/1000, <1/100); рідко ( >1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000, у тому числі одиничні випадки).

    Кровотворна система: дуже часто – лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія; дуже рідко – тромбоцитемія.

    Імунна система: дуже рідко –анафілактичні реакції.

    Нервова система: часто – сонливість.

    Серцево-судинна система: рідко – артеріальна гіпотензія; дуже рідко – інфаркт міокарда, застійна серцева недостатність, аритмії; клінічні прояви недостатності периферичних судин, гангрена.

    Органи дихання: дуже часто – задишка; часто – транзиторний бронхоспазм; рідко – гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальні пневмонії з легеневими інфільтратами, набряк легенів (у цих випадках терапія гемцитабіном повинна бути припинена).

    Шлунково-кишковий тракт: дуже часто – нудота, блювання; часто – стоматити, виразки слизової оболонки рота; проноси, запори.

    Гепатобіліарна система: дуже часто – підвищення активності печінкових трансаміназ та лужної фосфатази; часто – підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові; рідко –підвищення рівня гамаглютамілтрансферази; дуже рідко – гостра печінкова недостатність може розвинутись у хворих, які приймали гемцитабін в комбінації з іншими потенційно гепатотоксичними препаратами. Тому гемцитабін слід дуже обережно призначати пацієнтам з хронічною печінковою недостатністю.

    Шкіра та придатки шкіри: дуже часто – алергічні висипи, що часто супроводжуються свербежем; облисіння зазвичай, незначне, з мінімальною втратою волосся; рідко – утворення везикул та виразок; дуже рідко – десквамація.

    Нирки та сечовивідні шляхи: дуже часто – гематурія, протеїнурія (без зміни рівня креатініну та сечовини в сироватці крові); рідко – ниркова недостатність, гемолітичний уремічний синдром. Тому гемцитабін слід дуже обережно призначати пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю. Ниркова недостатність, навіть після припинення лікування гемцитабіном, може бути необоротна, в таких випадках необхідне лікування діалізом.

    Загальні розлади: дуже часто – периферичні набряки у 30% пацієнтів; описані випадки набряку обличчя, що не пов’язані з серцевою, печінковою та нирковою недостатністю, були оборотними після припинення лікування гемцитабіном; грипоподібні симптоми (пропасниця, головний біль, біль у спині та м’язах, озноб, астенія, анорексія, кашель, риніт, пітливість і порушення сну); часто – лихоманка, астенія; рідко – подразнення у місці введення.

    Передозування

    Специфічних антидотів не існує. Клінічно допустима токсичність спостерігалася при призначенні дози до 5.7 г/м2 шляхом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії протягом 2 тижнів При підозрі на передозування необхідно контролювати стан периферичної крові і, за необхідності, призначати симптоматичне лікування.

    Застосування у період вагітності або годування груддю

    Було доведено у тварин мутагенну, тератогенну і канцерогенну дію гемцитабіну. Тому Онкорил не слід призначатися протягом вагітності і протягом годування груддю. Жінки дітородного віку повинні уникати вагітності протягом лікування гемцитабіном.

    Діти

    Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не вивчались. Дітям до 18 років призначати Онкорил не рекомендується.

    Особливості застосування

    Збільшення тривалості і підвищення частоти введення препарату підвищує токсичність. Препарат з обережністю призначають пацієнтам з нирковою і печінковою недостатністю, при цьому контролюють функціональний стан нирок та печінки (активність трансаміназ і рівень креатиніну у сироватці крові). Введення гемцитабіну при метастазах у печінку, при гепатиті та алкоголізмі в анамнезі, а також при цирозі печінки призводить до збільшення печінкової недостатності.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

    Онкорил може спричиняти сонливість, тому хворим потрібно утримуватись від керування автотранспортом і від роботи з потенційно небезпечними механізмами до зникнення сомноленції.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Дані відсутні.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат групи антиметаболітів. Має клітиннофазову специфічність, діє головним чином на клітини, які знаходяться в S-фазі, але за певних умов може порушувати перехід клітин із фази G1 у фазу S.Гемцитабін (dFdC) метаболізується внутрішньоклітинно за участі нуклеозидкінази до активних дифосфатних (dFdCDP) і трифосфатних (dFdCDТР) нуклеозидів. Цитотоксична дія гемцитабіну зумовлена пригніченням синтезу ДНК активними метаболітами препарату. По-перше, дифосфатний нуклеозид (dFdCDP) інгібує рибонуклеотидредуктазу. Вона є каталізатором реакції, за якої утворюються дизоксинуклеозидтрифосфати для синтезу ДНК. Пригнічення активності рибонуклеотидредуктази призводить до зниження вмісту дезоксинуклеозидів, особливо dСTP. По-друге, dFdCTP конкурує з dCTP при побудові ДНК. Зниження внутрішньоклітинної концентрації dСTP робить можливим включення трифосфатних нуклеозидів в ланцюжок ДНК. Епсилон ДНК-полімераза не спроможна видалити гемцитабін і відновити синтезуючі спіралі ДНК. Після включення внутрішньоклітинних метаболітів гемцитабіну в ДНК до синтезуючої спіралі ДНК приєднується один додатковий нуклеозид, після чого відбувається повне пригнічення її синтезу і загибель клітини.

    Фармакокінетика. Гемцитабін швидко виводиться з плазми крові головним чином шляхом метаболізму з утворенням неактивних метаболітів 2’-дезокси-2’,2’-дифторуридину (dFdU). Менше 10 % внутрішньовенно введеної дози виводиться з сечею у вигляді незміненого гемцитабіну. Гемцитабін і метаболіти dFdU становлять 99 % від введеної дози препарату і виводяться із сечею. Зв’язування гемцитабіну з білками плазми крові незначне. Обсяг розподілу значною мірою залежить від статі. Загальний кліренс становить 40-10 л/г в 1 м2 і приблизно на 30 % нижчий у жінок, ніж у чоловіків. При дотриманні рекомендованої тривалості інфузії період напіввиведення становить 32–94 хв.

    Фармацевтичні характеристики.

    Основні фізико-хімічні властивості

    ліофілізована маса білого кольору.

    Несумісність

    Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній ємкості.

    Термін придатності

    2 роки.

    Умови зберігання

    Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Розчин використовувати свіжо приготовленим.

     

    Упаковка

    По 200 мг або 1000 мг порошку у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд., Індія.

    Місцезнаходження

    G-17/1, MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн-401506, Махараштра, Індія.

    Увага ! Текст опису препарату "Онкорил порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі №1" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top