Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Олтар 1 мг таблетки по 1 мг №120 (30х4)

    Лікарська форма: Таблетки
    Зовнішній вигляд препарату: Олтар 1 мг таблетки по 1 мг №120 (30х4) Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.

    Фармакологічна дія


    Діюча речовина – глімепірид – ефективна гіпоглікемічну засіб, що використовується для лікування хворих цукровим діабетом. Глімепірид стимулює вивільнення інсуліну β-клітинами підшлункової залози. Даний ефект пов'язаний з підвищеною реакцією β-клітин на природну стимуляцію глюкозою. Глімепірид має повну біодоступність після перорального введення. Прийом їжі істотно не впливає на всмоктування лікарського засобу, відбувається лише незначне зниження ступеня всмоктування. Максимальна концентрація препарату в сироватці крові реєструється через 2.5 години після перорального прийому. Відзначається лінійна залежність між дозуванням глімепіриду і максимальною його концентрацією в сироватці крові. Глімепірид має незначний об'єм розподілу (приблизно 8.8 л), що відповідає такому у альбумінів, високий ступінь зв'язування з плазмовими білками (більше 99%) і низький кліренс (48 мл/хв).

    Період напіввиведення з сироватки крові становить у середньому 5-8 годин. При одноразовому введенні глімепіриду з радіоактивною міткою реєстрували радіоактивність сечі (58%) і калу (35%). Незмінена діюча речовина в сечі не визначалося. При порівнянні багатократного та однократного прийому фармакокінетика препарату істотно не змінювалася, а індивідуальний діапазон коливань істотно не відрізнявся. Значущої кумуляції також не відзначено. У чоловіків і жінок, а також у осіб молодого і літнього віку (старше 65 років) відзначається подібна фармакокінетика лікарського речовини. Тенденція до зниження концентрації глімепіриду у сироватці крові відмічена у осіб з низьким рівнем креатиніну, що може бути пов'язано з більш швидкою елімінацією діючої речовини (з причини низького ступеня зв'язування з білками). Підвищена кумуляція препарату у даної групи пацієнтів, мабуть, не відбувається.

     

    Показання до застосування


    Цукровий діабет II типу, коли зниження маси тіла, фізичні навантаження і суворе дотримання відповідної дієти не надають необхідного терапевтичного ефекту.

     

    Спосіб застосування


    Початкова доза становить 1 мг на добу. Якщо при такій дозі не досягнута корекція обміну речовин, поступово, з інтервалом в 1-2 тижні, виробляють підвищення дозування глімепіриду до 2-4 мг на добу. Подальше підвищення дозування не викликає посилення лікувального ефекту, але в одиничних випадках максимальна добова доза може бути збільшена до 6 мг. Вся добова доза приймається одноразово під час основного (першого) прийому їжі. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини.

    Якщо 1 мг глімепіриду викликає розвиток гіпоглікемії, найімовірніше, для такого пацієнта в лікуванні цукрового діабету буде достатньо відповідної дієти. У ході лікування може виникнути необхідність у зниженні дозування глімепіриду, що пов'язано з поліпшенням обміну речовин і підвищенням чутливості тканин до інсуліну.
    Препарат Олтар може бути використаний як у якості монотерапії, так і в поєднанні з інсуліном або з метформіном.

     

     

    Побічні дії


    З боку кровоносної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія. Всі стани, як правило, оборотні.
    З боку системи імунітету: у поодиноких випадках спостерігаються реакції гіперчутливості, що проявляються артеріальною гіпотензією, задухою, анафілактичним шоком. Дуже рідко може відзначатися алергічний васкуліт, а також перехресна алергічна реакція до сульфонамідів, похідних сульфонілсечовини або споріднених речовин.
    З боку основного обміну: рідко гіпоглікемії.

    З боку зорового аналізатора: на початку лікування можуть реєструватися оборотні порушення зору із-за коливань рівня глюкози крові.
    З боку травної системи: блювання, нудота, діарея, біль у животі, відчуття переповнення шлунка. Дані симптоми не вимагають відміни препарату.
    З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності ферментів печінки. Дуже рідко – жовтяниця, холестаз, печінкова недостатність, гепатит.
    З боку шкірних покривів: свербіж, кропив'янка, екзантема, дуже рідко – фотосенсибілізація.
    Електролітні порушення: дуже рідко – гіпонатріємія.

     

    Протипоказання


    Кетоацидоз, цукровий діабет I типу, діабетична кома, тяжкі захворювання печінки та нирок, гіперчутливість до глімепіриду та інших препаратів сульфонілсечовини. Підвищена чутливість до допоміжних компонентів Олтара.

     

    Вагітність


    Даних про застосування препарату Олтар у вагітних недостатньо. Тому, якщо пацієнтка, яка приймає Олтар, планує вагітність, необхідно якомога раніше перекласти її на препарати інсуліну.

     

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами


    При одночасному прийомі препарату Олтар з деякими іншими лікарськими засобами може спостерігатися послаблення або небажане підвищення його гіпоглікемізуючих властивостей. Глімепірид має свій ефект за допомогою цитохрому Р450 2С9. Доведено, що на метаболізм глімепіриду впливають як одночасне застосування активаторів (наприклад, рифампіцину), так і інгібіторів (флуконазолу) цитохрому Р450 2С9.
    Підвищення гіпоглікемізуючих властивостей препарату Олтар спостерігається при його одночасному застосуванні з фенілбутазоном, азапропазоном, оксифенбутазоном, сульфинпиразоном; пероральними протидіабетичними препаратами, інсуліном, сульфаніламідами тривалої дії, тетрациклінами, саліцилатами та ПАСК, інгібіторами МАО, анаболічними препаратами та чоловічими статевими гормонами, антибактеріальними засобами групи похідних хінолону, хлорамфеніколом, пробеницидом, кумариновими антикоагулянтами, миконазолом, фенфлурамином, пентоксифиллином (per os у високих дозах), фібратами, тритоквалином, інгібіторами АПФ, флуоксетином, алопуринолом, симпатолитикаим, циклофосфамідом, трофосфамидом, іфосфамідом, флуконазолом.

    Зниження гіпоглікемізуючих властивостей препарату Олтар спостерігається при його одночасному застосуванні з естрогенами і прогестагенами, салуретиками, тіазидними діуретиками, засобами, що стимулюють функцію щитовидної залози, ГКС, похідними фенотіазину і хлорпромазину, епінефрином і симпатоміметиками, нікотиновою кислотою та її похідними, проносними засобами при їх тривалому вживанні, финитоином, діазоксидом, глюкагоном, барбітуратами, рифампіцином, ацетазоламідом.
    Блокатори β-адренорецепторів та блокатори Н2-рецепторів, резерпін і клонідин можуть послабляти або підсилювати гіпоглікемічні властивості препарату Олтар. Під впливом таких симпатолітиків, як резерпін, гуанетидин, клонідин та блокатори β-адренорецепторів, ефект компенсаторної адренергічної регуляції зниження рівня глюкози може послаблюватися або бути відсутнім. Глімепірид послаблює або посилює ефекти похідних кумарину.

     

    Передозування


    Основний показник передозування глімепіриду – це гіпоглікемія, що проявляється нудотою, блювотою, головним болем, слабкістю, відчуттям сильного голоду, занепокоєнням, пітливістю, тахікардією. Також спостерігається тремор, гіпертонус, мідріаз, розлади сну, ендокринний психосиндром (порушення в поведінці, наприклад агресивність, дратівливість, слабка концентрація уваги, депресія, сплутаність свідомості), невпевненість у рухах, примітивний автоматизм (хапальні рухи, чавкання, кривляння), фокальні симптоми (геміплегія, диплопія, афазія), судоми, сонливість, кома, порушення нервової регуляції дихальної та судинної систем.

    Лікування. В першу чергу проводять заходи по ліквідації прийнятого препарату з організму: викликання блювання, промивання шлунка, використання натрію сульфату та активованого вугілля. Гіпоглікемію без втрати свідомості можна усунути пероральним прийомом 20 г глюкози, цукру або фруктового соку. При важких формах гіпоглікемії, що супроводжуються втратою свідомості, необхідна екстрена установка венозного катетера, після чого вводять 20% розчин глюкози (40-100 мл). Якщо катетер не встановлений, можна підшкірно або внутрішньом'язово ввести 1-2 мл глюкагону. Після повного відновлення свідомості для профілактики рецидивів необхідно протягом 24-48 годин приймати всередину по 20-30 г вуглеводів кожні 2-3 години. Після закінчення гіпоглікемічного стану проводять контроль рівня глюкози протягом 48 год У тих випадках, коли втрата свідомості зберігається, проводять подальше вливання 5-10 % глюкози. Якщо клінічна картина залишається незмінною, необхідно подумати про інший, не пов'язаної з гіпоглікемією, причини втрати свідомості. Паралельно необхідно проводити терапію набряку мозку (сорбітол, дексаметазон) і здійснювати моніторинг стану хворого.

     

    Увага ! Текст опису препарату "Олтар 1 мг таблетки по 1 мг №120 (30х4)" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top