Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Фраксіпарін розчин для ін'єкцій, 9500 мо анти-ха/мл по 0,4 мл в шпр. №2

    Діюча речовина: Надропарин
    Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
    Фармакотерапевтична группа: Антитромботические средства.
    Зовнішній вигляд препарату: Фраксіпарін розчин для ін'єкцій, 9500 мо анти-ха/мл по 0,4 мл в шпр. №2 Фраксіпарін розчин для ін'єкцій, 9500 мо анти-ха/мл по 0,4 мл в шпр. №2 вид упаковки 1 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.

    Загальна характеристика

    міжнародна та хімічна назви: Nadroparin; кальцієва сіль деполімеризованого гепарину;

    Основні фізико-хімічні властивості

    прозорий, безбарвний або світло-жовтого кольору розчин, що злегка опалесціює;

    Склад

    1 мл розчину містить 9500 МО анти-Ха надропарину кальцію;

    допоміжні речовини: кальцію гідроксид або кислота соляна розведена, вода для ін’єкцій.

    Форма випуску

    Розчин для ін’єкцій у попередньо заповнених шприцах.

    Фармакотерапевтична група

    Антитромботичні засоби. Група гепарину. Код АТС B01A B06.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка. Надропарин - низькомолекулярний гепарин, у якого антитромботичні та антикоагулянтні властивості стандартного гепарину розділені. Надропарин характеризується більш високою анти-Ха факторною активністю в порівнянні з анти-ІІа факторною або антитромботичною активністю. Відношення між анти-Ха факторної та анти-ІІа факторної активності становить 2,5-4.

    У профілактичних дозах надропарин не спричинює вираженого зниження активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). При курсовому лікуванні, у період максимальної активності, АЧТЧ може збільшуватися в 1,4 рази, що викликано залишковим антитромботичним ефектом надропарину.

    Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості визначаються виміром анти-Ха-факторної активності плазми.

    Біодоступность. Після підшкірного введення майже 100% препарату швидко всмоктується.

    Якщо надропарин вводиться два рази на добу, максимальна активність у плазмі досягається між 3-ю і 4-ю годиною після введення. При введенні надропарину один раз на добу максимальна активність досягається між 4-ю та 6-ю годиною після введення.

    Метаболізм надропарину відбувається в основному в печінці (десульфатування, деполімеризація).

    Розподіл. Період напіввиведення низькомолекулярних гепаринів вище, ніж у нефракціонованих гепаринів і після підшкірного введення становить 3-4 години. Анти-

    Ха-факторна активність надропарину зберігається довше, ніж анти-IІа-факторна активність.

    Виведення відбувається через нирки, у первинній або мало зміненій формі.

    Пацієнти групи ризику.

    Хворі похилого віку. Оскільки фізіологічна функція нирок знижена, виведення сповільнюється. Однак це не впливає на дозу та режим введення препарату при незначному порушенні функції нирок. Хворим старше 75 років слід систематично проводити оцінку функції нирок за формулою Кокрофта (див. «Особливості застосування»).

    Слабка та помірна ниркова недостатність (кліренс креатиніну > 30мл/хв). Щоб уникнути передозування препарату, рекомендується контролювати рівень анти-Ха- факторної активності препарату (див. «Особливості застосування»).

    Гемодіаліз. Надропарин вводиться в артеріальну лінію петлі діалізу в досить високих дозах, щоб запобігти згортанню крові в петлі. При гемодіалізі фармакокінетичні параметри надропарину практично не змінюються. У випадку передозування анти-Ха- факторна активність надропарину може підвищуватися, що пов'язано з кінцевою фазою ниркової недостатності.

    Показання для застосування

    Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хірургії в ситуаціях від помірного до високого ступеня ризику.

    Профілактика згортання крові в лінії екстракорпорального кровообігу при гемодіалізі (сеанси, що звичайно продовжуються не більше 4 годин).

    Лікування діагностованих тромбоемболічних ускладнень, у тому числі курсове лікування тромбозу глибоких вен. 

    Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q на ЕКГ у гострій фазі, у комбінації з аспірином.

    Спосіб застосування та дози

    Фраксипарин® призначений для підшкірного введення та застосування в процесі гемодіалізу у дорослих.

    Не застосовувати Фраксипарин® внутрішньом’язово.

    Техніка підшкірного введення. Рекомендується вводити підшкірну ін'єкцію Фраксипарину® у положенні пацієнта лежачи в переднелатеральну стінку живота, поперемінно в праву та ліву. Голку необхідно вводити перпендикулярно, а не під кутом, у затиснену складку шкіри, яку тримають між великим і вказівним пальцем до кінця введення розчину.

    Загальні рекомендації. У ході лікування необхідно регулярно контролювати кількість тромбоцитів через ризик розвитку гепариніндукованої тромбоцитопенії (див. «Особливості застосування»).

    Профілактика венозних тромбоемболій у хірургії.

    Препарат вводиться підшкірно.

    При застосуванні спинномозкової або епідуральної анестезії слід оцінювати користь від введеної перед операцією ін'єкції в порівнянні з підвищеним ризиком інтраспінальної гематоми (див. «Особливості застосування»).

    Частота застосування. 1 ін'єкція на добу.

    Доза залежить від індивідуального рівня ризику хворого та від типу операції.

    Ситуації з помірним тромбогенним ризиком. При хірургічних операціях з помірним тромбогенним ризиком, а також у хворих без підвищеного ризику тромбоемболії ефективна профілактика тромбоемболічної хвороби досягається введенням дози 2 850 МО анти-Ха-факторної активності на добу (0,3 мл). Початкова ін'єкція повинна бути введена за 2 години до хірургічного втручання.

    Ситуації з підвищеним тромбогенним ризиком.

    Операції на стегні та коліні.

    Доза Фраксипарину® залежить від маси тіла хворого. Вводять один раз на добу:

    • 38 МО анти-Ха-факторної активності/кг маси тіла хворого за 12 годин до операції, через 12 годин після операції, а потім один раз на добу протягом 3 днів після операції;
    • 57 МО анти-Ха-факторної активності/кг маси тіла хворого починаючи з 4-го дня після операції.

    Дози Фраксипарину®, залежно від маси тіла хворого, наведені в таблиці:

    Маса тіла хворого (кг)
    Доза Фраксипарину®,
    що вводиться один раз на добу до операції та до 3-го дня після операції
    Доза Фраксипарину®,
    що вводиться один раз на добу починаючи з 4-го дня після операції
    51
    0,2 мл
    0,3 мл
    51-70
    0,3 мл
    0,4 мл
    70
    0,4 мл
    0,6 мл

    Інші ситуації.

    Якщо тромбоемболічний ризик, пов'язаний з типом операції (особливо при онкологічних захворюваннях) і/або з індивідуальними особливостями хворого (особливо при тромбоемболічній хворобі в анамнезі), здається підвищеним, досить буває дози 2 850 МО анти-Ха-факторної активності Фраксипарину® (0,3 мл).

    Тривалість лікування Фраксипарином®.

    Лікування Фраксипарином® у комбінації з технікою традиційної еластичної компресії нижніх кінцівок повинно продовжуватися до повного відновлення рухової функції хворого:

    • загальна хірургія - лікування повинно продовжуватися менше 10 днів за відсутності особливого ризику венозної тромбоемболії, пов'язаного з індивідуальними особливостями хворого (див. «Особливості застосування»);
    • якщо ризик тромбоемболічних ускладнень існує після закінчення лікування, необхідно продовжити профілактичне лікування, насамперед за допомогою пероральних антикоагулянтів.

    Однак клінічна користь від тривалого лікування низькомолекулярними гепаринами або антагоністами вітаміну К дотепер не оцінена.

    Профілактика коагуляції в лінії екстракорпорального кровообігу при гемодіалізі.

    ПРЕПАРАТ СЛІД ВВОДИТИ Інтраваскулярно (в артеріальну лінію петлі діалізу).

    У хворих, які отримують повторні сеанси гемодіалізу, профілактика коагуляції в екстракорпоральній петлі очищення досягається шляхом введення початкової дози 65 МО/кг в артеріальну лінію петлі діалізу на початку сеансу.

    Ця доза застосовується як однократна інтраваскулярна болюсна ін'єкція, вона підходить тільки для сеансів діалізу, що продовжуються не більше 4 годин. Згодом доза може бути встановлена залежно від індивідуальної реакції хворого, яка змінюється значною мірою.

    Дози Фраксипарину® залежно від маси тіла хворого такі:

    Маса тіла хворого (кг)
    Доза Фраксипарину® на сеанс діалізу
    51
    0,3 мл
    51-70
    0,4 мл
    70
    0,6 мл

    За необхідності доза може бути змінена відповідно до кожного індивідуального випадку та технічних умов діалізу. У хворих з підвищеним ризиком кровотечі сеанси діалізу можуть проводитись із застосуванням половинної дози препарату.

    Лікування діагностованих тромбоемболічних ускладнень, у тому числі курсове лікування тромбозу глибоких вен.

    Підозра на тромбоз глибоких вен повинна бути відразу ж підтверджена результатами відповідних аналізів.

    Частота застосування. 2 ін'єкції на добу з інтервалом 12 годин. 

    Рекомендована доза. Дозування Фраксипарину® не вивчалося залежно від маси тіла хворих більше 100 кг або менше 40 кг. У хворих з масою тіла більше 100 кг ефективність Фраксипарину® може бути знижена. У хворих з масою тіла менше 40 кг підвищується ризик кровотеч. У таких випадках необхідний спеціальний клінічний контроль.

    Для даного показання доза, яка застосовується залежно від маси тіла хворого, становить 0,1 мл/10 кг маси кожні 12 годин, як показано в таблиці:

    Маса тіла хворого (кг)
    Доза Фраксипарину® на введення
    40-49
    0,4 мл
    50-59
    0,5 мл
    60-69
    0,6 мл
    70-79
    0,7 мл
    80-89
    0,8 мл
    90-99
    0,9 мл
    100
    1,0 мл

    Встановлення об’єму, що вводиться, проводиться пересуванням поршня градуйованого шприца до бажаного значення, у положенні шприца голкою догори.

    Тривалість лікування. Лікування Фраксипарином® слід якомога раніше замінити пероральними антикоагулянтами, за винятком тих випадків, коли останні протипоказані. Тривалість лікування Фраксипарином® не повинна перевищувати 10 днів, включаючи період стабілізації при переході на антагоністи вітаміну К (АВК), за винятком тих випадків, коли виникають труднощі стабілізації (див. «Особливості застосування»).

    Курсове лікування нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без зміни зубця Q Фраксипарин® застосовують у формі двох підшкірних ін'єкцій на добу (з інтервалом у 12 годин) у комбінації з аспірином (рекомендовані дози 75 – 325 мг внутрішньо, після початкової мінімальної дози 160 мг).

    Початкову дозу Фраксипарину® слід вводити як внутрішньовенний болюс, потім підшкірно.

    Рекомендована тривалість лікування становить 6 днів, до стабілізації стану хворого в дозах, скоригованих відповідно до маси тіла хворого, як показано нижче:

    Маса тіла хворого (кг)
    Доза Фраксипарину® 
     
    Початковий в/в болюс
    Підшкірна ін'єкція кожні 12 годин
    50
    0,4 мл
    0,4 мл
    50-59
    0,5 мл
    0,5 мл
    60-69
    0,6 мл
    0,6 мл
    70-79
    0,7 мл
    0,7 мл
    80-89
    0,8 мл
    0,8 мл
    90-99
    0,9 мл
    0,9 мл
    >100
    1,0 мл
    1,0 мл

    Через відсутність даних щодо одночасного застосування Фраксипарину® та тромболітиків за необхідності тромболітичного лікування рекомендується припинити застосування Фраксипарину® та перейти на традиційні методи лікування.

    Побічна дія

    Кровотечі в основному виявляються за наявності

    * супутніх факторів ризику - комбінації з деякими лікарськими засобами (див. «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), вік, ниркова недостатність, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, мала маса тіла хворого;

    * недотримання умов лікування, особливо тривалості терапії та установки дози на основі маси тіла (див. «Особливості застосування»).

    При застосуванні Фраксипарину® при спинномозковій анестезії або епідуральній аналгезії або анестезії зрідка відзначалися випадки інтраспінальної гематоми, що призводила до неврологічних порушень різного ступеня тяжклсті, включаючи тривалий або остаточний параліч (див. «Особливості застосування»).

    • Підшкірне введення препарату може спричинювати утворення гематом у місці ін'єкції. Недотримання рекомендованого методу введення або використання невідповідного обладнання погіршує ситуацію. Тверді вузлики, що зникають протягом декількох днів, відображають запальний процес, що не потребує відміни препарату.
    • Відмічалися випадки тромбоцитопенії двох типів:
    • найбільш розповсюджений – тип I – звичайно помірного ступеня тяжкості (> 100 000/мм3) і раннього настання (до п'ятого дня), що не потребує відміни препарату;
    • рідкий – тяжка імуноалергічна тромбоцитопенія II типу (ГІТ). Частота прояву цього типу тромбоцитопенії дотепер не встановлена (див. «Особливості застосування»).
    • Рідко спостерігався некроз шкіри в місці введення, якому може передувати пурпура або еритематозні, інфільтруючі та болісні плями. Лікування повиннобути негайно припинено.
    • Рідкі шкірні або системні алергійні прояви, що потребують у деяких випадках відміни препарату.
    • При тривалому лікуванні можливий ризик виникнення остеопорозу.
    • Тимчасове підвищення рівня трансаміназ.
    • Рідкі випадки гіперкаліємії.

    Протипоказання

    Незалежно від дози Фраксипарину® при курсовому або профілактичному застосуванні препарат НЕ СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ в таких випадках:

    • підвищена чутливість до надропарину;
    • тяжка гепариніндукована тромбоцитопенія II типу (або ГІТ), пов'язана з застосуванням нефракціонованого гепарину або низькомолекулярного гепарину, в анамнезі (див. «Особливості застосування»);
    • ознаки кровотечі або підвищений ризик кровотеч, пов'язаних з порушенням гемостазу, за винятком ДВС-синдрому, не спричиненого гепарином (див. «Особливості застосування»);
    • органічні ураження зі схильністю до кровоточивості.

    При курсовому лікуванні препарат НЕ СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ в таких випадках:

    • внутрішньомозкова кровотеча;
    • через відсутність даних - тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну близько 30 мл/хв при розрахуванні за формулою Кокрофта), за винятком особливої ситуації гемодіалізу. При тяжкій нирковій недостатності рекомендується застосування нефракціонованого гепарину. Для розрахування за формулом Кокрофта необхідно знати актуальну масу тіла хворого (див. «Особливості застосування»);
    • при епідуральній або спинномозковій анестезії.

    При курсовому лікуванні препарат НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ застосовувати в таких випадках:

    • великий ішемічний інсульт у гострій фазі, з порушенням свідомості або без нього;
    • гострий інфекційний ендокардит (за винятком деяких емболігенних кардіопатій);
    • слабка та помірна ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30 – 60 мл/хв);
    • особам будь-якого віку в комбінації:
    • з ацетилсаліциловою кислотою в аналгетичних, антипіретичних і протизапальних дозах;
    • з нестероїдними протизапальними засобами (при системному застосуванні);
    • з декстраном 40.

    У профілактичних дозах препарат НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ застосовувати в таких ситуаціях:

    • тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну близько 30 мл/хв при розрахуванні за формулою Кокрофта, див. “Особливості застосування”);
    • протягом першої доби після внутрішньомозкового крововиливу;
    • хворим старше 65 років у комбінації:
    • з ацетилсаліциловою кислотою в аналгетичних, антипіретичних і протизапальних дозах;
    • з нестероїдними протизапальними засобами (при системному застосуванні);
    • з декстраном 40.

    Передозування

    Підшкірне введення великих доз Фраксипарину® може спричинювати кровотечі.

    При кровотечі може бути показано застосування протаміну сульфату, з урахуванням такого:

    • його ефективність значно нижче, ніж описана в зв'язку з передозуванням Фраксипарину®;
    • співвідношення “користь/ризик” при застосуванні протаміну сульфату повинно бути ретельно оцінено, враховуючі можливість розвитку його побічних дій (особливо анафілактичного шоку).

    Нейтралізація Фраксипарину® проводиться шляхом повільного внутрішньовенного введення протаміну (сульфату або гідрохлориду).

    Ефективна доза протаміну залежить:

    • від введеної дози гепарину (100 антигепаринових одиниць протаміну можуть бути застосовані для нейтралізації активності 100 МО анти-Ха-факторної активності Фраксипарину®);
    • від часу, який пройшов після введення гепарину, з можливим зниженням дози антидоту;

    Однак цілком нейтралізувати анти-Ха-факторну активність Фраксипарину® неможливо.

    Більш того, через кінетику абсорбції Фраксипарину® ця нейтралізація може мати тимчасовий характер і потребувати розподілу всієї дози протаміну на кілька ін'єкцій (2 – 4), розподілених на добу.

    При прийомі внутрішньо навіть дуже великої дози Фраксипарину® (дотепер такого не відмічалося) серйозних наслідків очікувати не доводиться, беручи до уваги дуже низьку абсорбцію препарату.

    Особливості застосування

    Незважаючи на те, що концентрацію різних препаратів низькомолекулярних гепаринів виражають у міжнародних одиницях анти-Ха-факторної активності, їх ефективність не обмежується анти-Ха-факторною активністю. Заміна одного низькомолекулярного гепарину такою же дозою іншого небезпечна та недопустима, тому що кожний режим доз був перевірений спеціальними клінічними дослідженнями. Тому необхідні особлива обережність і дотримання конкретних інструкцій із застосування для кожного лікарського препарату.

    Спеціальні попередження.

    • Необхідно дотримуватися рекомендованих терапевтичних доз і тривалості лікування, щоб уникнути виникнення кровотечі, особливо у хворих груп ризику (хворі похилого віку, пацієнти з нирковою недостатністю).

    Серйозні кровотечі спостерігалися

    • у хворих похилого віку, особливо в зв'язку з ослабленням функції нирок з віком;
    • при нирковій недостатності;
    • у хворих з масою тіла менше 40 кг;
    • при тривалості лікування, яка перевищує рекомендовану (10 днів);
    • при недотриманні рекомендованих умов лікування (особливо тривалості і встановлення дози на основі маси тіла хворого для курсового застосування);
    • при комбінації з препаратами, які підсилюють ризик кровотечі (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

    У будь-якому випадку необхідний особливий контроль стану хворих похилого віку та хворих з нирковою недостатністю, а також при застосуванні препарату більше 10 днів. Для виявлення накопичення препарату в деяких випадках може бути корисно вимірювати анти-Ха-факторну активність (див. «Особливості застосування»).

    Ризик розвитку гепариніндукованої тромбоцитопенії (ГІТ). Якщо у хворого, який отримує лікування Фраксипарином® (у курсових або профілактичних дозах), спостерігається тромбоз, флебіт, емболія легень, гостра ішемія нижніх кінцівок, інфаркт міокарда або інсульт, слід розглядати це явище як маніфестацію гепариніндукованої тромбоцитопенії і негайно провести аналіз кількості тромбоцитів (див. «Особливості застосування»).

    Застосування для лікування дітей. Через відсутність даних застосування Фраксипарину® для лікування дітей не рекомендується.

    Запобіжні заходи.

    Функція нирок. Перед початком лікування Фраксипарином® необхідно провести контроль функції нирок, особливо у хворих старше 75 років. Кліренс креатиніну (Сlсr) розраховують за формулою Кокрофта та на основі актуальної маси тіла хворого: у чоловіків Сlсr = (140 – вік) х масу тіла / (0,814 х креатинін сироватки), виражаючи вік у роках, масу тіла в кг, а креатинін сироватки - в мкмоль/л.

    У жінок ця формула доповнюється помноженням результату на 0,85.

    Якщо креатинін виражається в мг/мл, результат множать на 8,8.

    Виявлення тяжкої ниркової недостатності (Сlсr близько 30 мл/хв) є протипоказанням до застосування Фраксипарину® для курсового лікування (див. «Протипоказання»).

    Лабораторний контроль.

    * Контроль кількості тромбоцитів.

    Гепариніндукована тромбоцитопенія (ГІТ). Є ризик розвитку тяжкої тромбоцитопенії імунологічного походження (тромбоцитопенія II типу) (див. «Побічна дія»).

    Через небезпеку розвитку ГІТ необхідний контроль кількості тромбоцитів, незалежно від показання для застосування та призначеної дози. Підрахунок тромбоцитів проводять до початку лікування або протягом першої доби від початку лікування, а потім два рази на тиждень протягом усього курсу лікування.

    Розвиток ГІТ можливий, якщо кількість тромбоцитів <100 000/мм3 і/або спостерігається зменшення кількості тромбоцитів на 30 – 50% відносно попереднього аналізу. ГІТ розвивається в основному між п'ятим і двадцять першим днем від початку лікування Фраксипарином® (найчастіше на десятий день). Однак вона може виявлятись і значно раніше за наявності в анамнезі хворого тромбоцитопенії, пов'язаної з лікуванням гепарином, і дуже рідко - через 21 день.

    Тому необхідно ретельно вивчати анамнез хворого до початку лікування. Крім того, ризик розвитку ГІТ при повторному введенні Фраксипарину® може зберігатися протягом декількох років або навіть невизначений час (див. «Протипоказання»).

    Будь-яке значне зменшення кількості тромбоцитів (на 30 – 50% від початкового значення) повинно розглядатись як сигнал тривоги, ще до досягнення критичних значень. При зменшенні кількості тромбоцитів необхідно

    1) негайно повторити аналіз крові (перевірити кількість тромбоцитів);

    2) припинити введення Фраксипарину® при підтвердженні зменшення кількості тромбоцитів і за відсутності інших очевидних причин цього зменшення.

    Необхідно відібрати зразок крові в цитратну пробірку для проведення досліджень за агрегацією тромбоцитів in vitro і імунологічного аналізу. Однак у такій ситуації негайні заходи не залежать від результатів цих аналізів, їх проведення необхідно для встановлення точного діагнозу ускладнення, оскільки при продовженні лікування Фраксипарином® існує дуже високий ризик розвитку тромбозу;

    3) необхідно продовжувати антикоагуляціїне лікування, Фраксипарин® необхідно замінити іншим класом антитромботичних препаратів - натрію данапароїдом або гірудином, у профілактичних або лікувальних дозах, залежно від ситуації.

    Заміну на антагоністи вітаміну К можна проводити тільки після нормалізації кількості тромбоцитів через ризик посилення тромботичного явища цими препаратами.

    * Заміна Фраксипарину®  антагоністами вітаміну К (АВК). У цьому випадку слід підсилити клінічний і лабораторний контроль (INR – міжнародне нормалізоване відношення) для спостереження за дією АВК. Оскільки дія АВК виявляється не відразу, Фраксипарин® слід продовжувати вводити в еквівалентній дозі, поки це необхідно для встановлення INR на необхідному при даному показанні рівні при двох послідовних аналізах.

    * Контроль анти-Ха-факторної активності. Оскільки більшість клінічних досліджень, що продемонстрували ефективність низькомолекулярних гепаринів, проводилась у дозах, установлених з урахуванням маси тіла хворого та без будь-якого особливого лабораторного контролю, цінність такого типу контролю для оцінки ефективності Фраксипарину® не встановлена.

    Однак лабораторний контроль шляхом визначення анти-Ха-факторної активності може бути корисний при ризику розвитку кровотечі в результаті передозування при курсовому лікуванні Фраксипарином® у таких випадках:

    • при слабкій або помірній нирковій недостатності (кліренс, розрахований за формулою Кокрофта, 30 – 60 мл/хв) через зниження виведення препарату нирками може виникнути відносне передозування (при тяжкій нирковій недостатності застосування Фраксипарину® протипоказано);
    • при зниженій масі тіла або виснаженні та ожирінні;
    • при кровотечі, причини якої не відомі.

    Однак лабораторний контроль не рекомендується при застосуванні профілактичних доз Фраксипарину®, якщо лікування проводиться відповідно до рекомендацій (особливо щодо тривалості) і при гемодіалізі.

    Для виявлення можливої кумуляції після повторного введення рекомендується брати кров у хворого по можливості при максимальній активності препарату (відповідно до наявних даних), тобто:

    • приблизно через 4 години після третього введення, якщо препарат застосовується у формі двох підшкірних ін'єкцій на добу;
    • приблизно через 4 години після другого введення, якщо препарат застосовується у формі однієї підшкірної ін'єкції на добу.

    Повторне визначення анти-Ха-факторної активності для вимірювання рівня Фраксипарину® у сироватці (наприклад кожні 2 або 3 дні) проводять залежно від результатів попереднього аналізу і, за необхідності, змінюють дозування Фраксипарину®.

    Згідно з наявними даними (при використанні хромогенного (амідолітичного) методу), середня анти-Ха-факторна активність (± стандартне відхилення), що спостерігається на четвертій годині після введення Фраксипарину® у дозі 83 МО/кг у формі 2 ін'єкцій на добу, становила 1,01 ± 0,18 МО, у дозі 168 МО/кг у формі 1 ін'єкції на добу - 1,34 ± 0,15 МО.

    *Активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ). Деякі низькомолекулярні гепарини помірковано подовжують АЧТЧ, тому за відсутності встановленої клінічної значущості будь-який контроль, заснований на цьому аналізі, може бути помилковим.

    Призначення спинномозкового/епідурального анестетика при профілактичному застосуванні Фраксипарину®.

    • При застосуванні Фраксипарину® при спинномозковій або епідуральній анестезії зрідка відмічалися випадки інтраспінальної гематоми, яка призводить до тривалого або остаточного паралічу. Ризик розвитку інтраспінальної гематоми, очевидно, більш високий при використанні епідурального катетера, ніж при застосуванні спинномозкової анестезії. Небезпека виникнення інтраспінальної гематоми може збільшуватися при тривалому застосуванні епідурального катетера після хірургічного втручання.
    • Якщо передопераційне лікування Фраксипарином® необхідно (тривала іммобілізація, травма), а переваги регіонарної спинномозкової анестезії ретельно оцінені, цю техніку можна використовувати для хворого, який отримував до операції ін'єкцію Фраксипарину®, якщо між ін'єкцією Фраксипарину® та застосуванням спинномозкового анестетика пройшло не менше 12 годин. Через небезпеку розвитку інтраспінальної гематоми необхідний ретельний неврологічний контроль стану хворого.

    Майже у всіх випадках профілактичне лікування Фраксипарином® можна починати через 6 – 8 годин після застосування анестетика або видалення катетера.

    Особлива обережність потрібна при комбінації Фраксипарину® з іншими препаратами, які впливають на гемостаз (нестероїдні протизапальні препарати, аспірин).

    * Ситуації, які являють собою небезпеку. Посилення контролю за лікуванням потрібно в таких випадках:

    • недостатність функції печінки;
    • шлунково-кишкові виразки або інші органічні ураження зі схильністю до кровотечі в анамнезі;
    • судинні захворювання хоріоретини;
    • період після операцій на головному та спинному мозку;
    • через можливість інтраспінальної кровотечі слід ретельно зважити необхідність проведення люмбальної пункції і, по можливості, відкласти її проведення.

    Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Не впливає.

    Вагітність. Дослідження на тваринах не показали тератогенного ефекту Фраксипарину®, тому не слід очікувати появи пороків розвитку у людини. Через відсутність даних не рекомендується застосування Фраксипарину® для профілактичного лікування в першій третині вагітності або для курсового лікування під час усієї вагітності.

    Кілька випадків застосування Фраксипарину® у другому і третьому триместрі вагітності не виявили на даний час тератогенної або фетотоксичної дії препарату. Однак необхідні подальші дослідження, тому застосовувати Фраксипарин® для профілактичного лікування в другому і третьому триместрі вагітності слід лише у разі гострої потреби.

    За необхідності застосування епідуральної анестезії рекомендується, наскільки це можливо, припинити профілактичне лікування Фраксипарином® принаймні за 12 годин до анестезії.

    Лактація. Оскільки гастроінтестинальне всмоктування препарату у немовлят, у принципі, малоймовірно, лікування Фраксипарином® жінок, які годують груддю, не протипоказано.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    Деякі лікарські засоби спричинюють розвиток гіперкаліємії: солі калію, калійзберігаючи діуретики, інгібітори конвертуючих ферментів, інгібітори ангіотензину II, нестероїдні протизапальні препарати, гепарини (низькомолекулярні або нефракціоновані), циклоспорин і такролімус, триметоприм. Ризик розвитку гіперкаліємії підвищується при застосуванні таких лікарських засобів і за наявності факторів ризику.

    Хворим до 65 років, які отримують курсове лікування Фраксипарином®, і хворим старше 65 років незалежно від дози Фраксипарину® не рекомендуються такі комбінації:

    ацетилсаліцилова кислота в аналгетичних, антипіретичних і протизапальних дозах (і інші саліцилати) через посилення ризику кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів і агресивна дія саліцилатів на гастродуоденальну слизову оболонку). Рекомендується застосовувати жарознижувальні анальгетики несаліцилатної структури (наприклад парацетамол);

    НПЗЗ (системне застосування) через посилення ризику кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів і пошкодження слизової оболонки шлунка). Якщо комбінація необхідна, рекомендується ретельний клінічний контроль;

    декстран 40 через посилення ризику кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів декстраном 40).

    Комбінації, які потребують обережності при застосуванні:

    пероральні антикоагулянти через посилення антикоагулянтної дії. При переході з гепарину на пероральний антикоагулянт потрібно підсилити клінічний контроль.

    Комбінації, які слід брати до уваги:

    інгібітори агрегації тромбоцитів - абсиксимаб, ацетилсаліцилова кислота в антиагрегантних дозах при кардіологічних і неврологічних показаннях, берапрост, клопідогрель, ептифібатид, ілопрост, тиклопідин, тирофібан через посилення ризику кровотечі.

    При застосуванні Фраксипарину® у профілактичних дозах хворими до 65 років слід брати до уваги такі комбінації: одночасне застосування препаратів, які різною мірою діють на гемостаз, підсилює ризик розвитку кровотечі. Тому при комбінації Фраксипарину® з пероральними антикоагулянтами, інгібіторами агрегації тромбоцитів (абсиксимаб, ацетилсаліцилова кислота в антиагрегантних дозах при кардіологічних і неврологічних показаннях, берапрост, клопідогрель, ептифібатид, ілопрост, тиклопідин, тирофібан) і тромболітиками повинний проводитися клінічний і, занеобхідності, лабораторний контроль стану хворого.

    Умови та термін зберігання

    Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі до 30°С, подалі від нагрівальних приладів. Термін придатності - 3 роки.

    Умови відпуску. За рецептом. 

    Упаковка

    По 1 попередньо заповненому шприцу з автоматичною системою безпеки в блістері.

    Для дозування 0,3 мл (2 850 MО анти-Ха) і 0,4 мл (3 800 MО анти-Ха) по 2 або 10 блістерів у картонній коробці.

    Для дозування 0,6 мл (5 700 MО анти-Ха) і 0,8 мл (7 600 MО анти-Ха) по 10 блістерів у картонній коробці.

    Розчини для ін'єкцій у попередньо заповнених шприцах містять:

    Об’єм, мл
     Тип шприца
     Надропарин кальцію, MО анти-Ха 
    0,3
    Неградуйований
    2 850
    0,4
    Неградуйований
    3 800
    0,6
    Градуйований
    5 700
     0,8
    Градуйований
    7 600

    Виробник

    «САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА» / «SANOFI WINTHROP INDUSTRIE».

    Адреса

    Головний офіс. 82 avenue Raspail, 94255 Gentilly Cedex, France.

    Місце виробництва. 1, rue de l'Abbaye, 76960 Notre Dame de Bondeville, France.

    Увага ! Текст опису препарату "Фраксіпарін розчин для ін'єкцій, 9500 мо анти-ха/мл по 0,4 мл в шпр. №2" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top