Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Дакарбазін Медак порошок для приготування розчину для інфузій по 500 мг у флаконі №1

    Діюча речовина: Дакарбазин
    Лікарська форма: Порошок
    Зовнішній вигляд препарату: Дакарбазін Медак порошок для приготування розчину для інфузій по 500 мг у флаконі №1 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.

    Показання

    Злоякісна метастазуюча меланома.

    У складі комбінованої хіміотерапії.

    Хвороба Ходжкіна. Прогресуюча саркома м¢яких тканин (крім мезотеліоми, саркоми Капоші) у дорослих.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до дакарбазину або до будь-якої іншої складової препарату.

    Вагітність і період годування груддю. 

    Лейкопенія та/або тромбоцитопенія, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність.

    Спосіб застосування та дози

    Застосовують внутрішньовенно. Терапію повинен проводити лікар, який має досвід роботи в онкології та гематології.

    Дакарбазин чутливий до дії сонячного світла. Всі розчини дакарбазину мають бути захищені від дії світла, також і під час введення (стійкий до світла інфузійний набор).

    Введення слід проводити дуже обережно, уникаючи потрапляння розчину дакарбазину в тканини, адже це може спричиняти пошкодження тканин та біль у місці введення. Якщо екстравазація відбулася, введення слід негайно припинити, а залишок дози ввести в іншу вену.

    Можна використати такі режими. Для подальшого детального ознайомлення слід вдаватися до наукової літератури.

    Злоякісна меланома.

    При монотерапії дакарбазин призначають, як правило, у дозі 200 - 250 мг/м2 поверхні тіла у вигляді внутрішньовенної ін’єкції 1 раз на добу протягом 5 діб, повторні курси – кожні 3 тижні.

    Як альтернативу внутрішньовенній болюсній ін’єкції розчин дакарбазину можна вводити способом короткотривалої інфузії (протягом 15 - 30 хв).

    Також можливо призначати дакарбазин як внутрішньовенну інфузію в дозі 850 мг/м2 1 раз на добу і потім 1 раз кожні 3 тижні.

    Хвороба Ходжкіна.

    Дакарбазин призначають у дозі 375 мг/м2 поверхні тіла на добу (внутрішньовенно) кожні 15 діб. У цьому випадку дакарбазин застосовують у комбінації з доксорубіцином, блеоміцином та вінбластином (ABVD режим дозування).

    Саркома м’яких тканин у дорослих.

    Для лікування саркоми м’яких тканин у дорослих Дакарбазин призначають у дозі 250 мг/м2 на добу внутрішньовенно (1 - 5 днів) в комбінації з доксорубіцином кожні 3 тижні (ADIC).

    Під час терапії дакарбазином потрібно робити періодичну перевірку показників крові, функціонального стану нирок та печінки. Оскільки часто спостерігаються реакції з боку шлунково-кишкового тракту, рекомендується проводити підтримуючу терапію та застосовувати протиблювотні засоби.

    Оскільки можуть виникнути шлунково-кишкові і гематологічні порушення, перед кожним курсом терапії Дакарбазином-медак необхідний ретельний аналіз ризику користі від лікування препаратом.

    Тривалість лікування.

    Тривалість лікування лікар визначає індивідуально для кожного випадку, враховуючи багато факторів (тип та стадія захворювання, комбінована терапія, побічні ефекти та лікувальний ефект, які спричиняє дакарбазин тощо). У випадку хвороби Ходжкіна звичайно рекомендують провести 6 циклів ABVD комбінованої терапії. У випадку саркоми м’яких тканин та злоякісної меланоми тривалість лікування визначається ефективністю дакарбазину та толерантністю до нього пацієнта.

    Швидкість введення.

    Дози, менші за 200 мг/м2, можуть повільно вводитися як внутрішньовенна ін’єкція. Більші дози дакарбазину (від 200 до 850 мг/м2) повинні вводитися як внутрішньовенна інфузія протягом 15 -30 хв.

    Рекомендується спочатку перевірити прохідність судин шляхом введення 5-10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для інфузій або 5 % розчину глюкози. Ці ж самі розчини використовують для промивання флакона після ін’єкцій від залишкових кількостей препарату.

    При розчиненні у воді без подальшого розведення 0,9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій або 5 % розчином глюкози одержаний розчин препарату (100 або 200 мг дакарбазину) є гіпоосмолярним (100 мосмоль/кг), тому його слід уводити повільно, понад 1 хв, замість швидкого болюсного внутрішньовенного введення за декілька секунд.

    Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю.

    Якщо у пацієнта лише незначне порушення функції нирок або печінки, коригування дози необов’язкове. У хворих з комбінованою нирковою та печінковою недостатністю збільшується час виведення дакарбазину. Проте досі немає ніяких затверджених рекомендацій щодо зменшення дози для таких хворих.

    Люди літнього віку.

    Немає ніяких рекомендацій щодо застосування дакарбазину у людей літнього віку, оскільки відсутній достатній досвід застосування цього препарату у даної категорії пацієнтів.

    Педіатрична практика.

    Поки що немає достатньо інформації щодо застосування дакарбазину в педіатрії.

    Рекомендації щодо безпечної роботи з препаратом.

    Дакарбазин – протипухлинний агент. Перш ніж відкрити флакон, необхідно ознайомитися з правилами роботи з цитостатиками.

    Дакарбазин можуть відкривати лише досвідчені особи, і так само, як і у всіх випадках роботи з цитостатиками, слід уникати впливу препарату на персонал. При вагітності слід уникати будь-якого контакту з цитостатиками. Приготування розчину проводять у спеціальному місці, працюючи над підносом, який можна мити, або над адсорбуючим папером, під який підстилають пластикову підстилку.

    Потрібно вдягати відповідні захисні окуляри, рукавички, маску на обличчя та фартух. Шприци та засоби для введення слід ретельно збирати, щоб забезпечити їх герметичність та уникнути витікання розчину препарату.

    При потраплянні розчину на будь-яку поверхню її слід негайно ретельно вимити, також вимити руки та обличчя.

    У разі витікання розчину, рідина прибирається за допомогою адсорбуючого матеріалу. Поверхня, на яку потрапив розчин, миється, увесь контамінований матеріал підлягає утилізації (спалюванню).

    Приготування розчину для внутрішньовенного введення.

    Розчин готують безпосередньо перед введенням, використовують негайно.

    Дакарбазин чутливий до сонячного світла, тому всі засоби для приготування та введення розчину необхідно захищати від світла, наприклад, системи для вливання з полівінілхлориду, які стійкі до світла.

    При використанні звичайних систем для вливання їх слід обгортати УФ-стійкою фольгою.

    a) Приготування розчину дакарбазину (дозування 100 мг та 200 мг):

    Асептично вносять потрібну кількість води для ін'єкцій (дакарбазин 100 мг – у 10 мл, 200 мг – у 20 мл) у флакон з препаратом і струшують до повного розчинення. Свіжоприготовлений розчин вводять як повільну ін’єкцію.

    Для внутрішньовенної інфузії одержаний свіжоприготовлений розчин розводять у 200 - 300 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій або 5 % розчину глюкози. Цей розчин водять як короткотривалу внутрішньовенну інфузію протягом 15 - 30 хв.

    b) Приготування розчину дакарбазину (дозування 500 мг і 1000 мг):

    Асептично вносять 50 мл води для ін'єкцій у флакон з препаратом і струшують до повного розчинення. Одержаний розчин розводять у 200 - 300 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій або 5 % розчину глюкози. Цей розчин вводять як внутрішньовенну інфузію протягом 20 - 30 хв.

    Порошок дакарбазину можна використовувати лише одноразово. Перед введенням розчин візуально перевіряють, використовують лише прозорий, практично вільний від нерозчинених частинок розчин.

    Будь-яка частина вмісту флакона, що залишається після приготування розчину, знищується, так само як і розчини, що не пройшли візуальної перевірки.

    Всі матеріали, що використовувалися при виготовленні та введенні розчину, повинні утилізовуватися (спалюватися).

    Побічні реакції

    Частота: дуже поширені (> 1/10), поширені (> 1/100, < 1/10), непоширені (> 1/1 000, < 1/100), рідко поширені (> 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко поширені (< 1/10 000), включаючи поодинокі випадки.

    З боку кровоносної та лімфатичної системи: поширені – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; рідко поширені – панцитопенія, агранулоцитоз. Останні залежать від дози і відстрочені, з низькою частотою, що виникають після 3 - 4 тижня.

    З боку імунної системи: рідко поширені – анафілактичні реакції.

    З боку нервової системи: рідко поширені – головний біль, погіршення зору, конфузія, апатія, судоми, парестезія лицьового нерва.

    З боку судин: рідко поширені – приплив крові до обличчя.

    З боку травного тракту: поширені – анорексія, нудота, блювання; рідко поширені – діарея.

    Гепатобіліарні порушення: рідко поширені – обструкція печінкової вени – до некрозу печінки, збільшення активності печінкових ферментів.

    З боку сечовидільної системи: рідко поширені – ниркова недостатність.

    З боку шкіри: непоширені – алопеція, гіперпігментація, фотосенсибілізація; рідко поширені – еритема, макулопапульозна екзантема, кропив’янка.

    Загальні і місцеві порушення: непоширені – грипоподібний синдром; рідко поширені – запалення в місці введення.

    Лабораторні показники: рідко поширені – підвищення рівня печінкових ензимів.

    Порушення травного тракту, такі як анорексія, нудота, блювання – загальні і тяжкі. У рідких випадках спостерігалась діарея.

    Часто спостерігалися зміни в аналізі крові (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія) дозозалежні і відстрочені, з низькою частотою, що виникають після 3 - 4 тижня. Були описані рідкі випадки панцитопенії і агранулоцитозу.

    Після застосування дакарбазину спостерігалися грипоподібний синдром із втомою, ознобом, гарячкою і м’язовим болем. Ці симптоми можуть повторюватися і після наступних введень.

    У рідких випадках може спостерігатися підвищення активності печінкових ферментів (наприклад, лужної фосфатази).

    Під час монотерапії дакарбазином або у комбінованій терапії рідко спостерігався некроз печінки внаслідок закупорення внутрішньопечінкових вен (вено-облітеруюча хвороба печінки), який виникав протягом другого циклу лікування. Мали місце гарячка, еозинофілія, біль у животі, збільшення печінки, жовтуха і шок. Симптоми прогресували протягом декількох годин або днів. Оскільки були повідомлення про летальний кінець, слід уважно і часто перевіряти розмір і функції печінки, а також проводити аналіз крові (особливо вміст еозинофілів). У поодиноких випадках при підозрі на вено-облітеруючу хворобу була успішною терапія з високою дозою кортикостероїдів (наприклад, гідрокортизон 300 мг на добу) або без фібринолітичних агентів подібних до гепарину або тканинних активаторів плазміногену.

    Подразнення та деякі побічні реакції, що виникають у місці введення, вважаються результатом формування продуктів фотодегідратації.

    Рідко спостерігалося порушення функції нирок з підвищенням в крові концентрації речовин, які виводяться з сечею.

    Рідко можуть спостерігатися побічні ефекти з боку центральної нервової системи, такі як головний біль, порушення зору, галюцинації, сонливість і судоми.

    Після ін’єкції можуть спостерігалися парестезія і припливи жару до обличчя.

    Дуже рідко можуть спостерігатися алергічні реакції на шкірі, такі як еритема, макулопапульозна еритема або кропив’янка.

    Нечасто можуть спостерігатися алопеція, гіперпігментація і фоточутливість шкіри. Були описані рідкі випадки анафілактичних реакцій.

    Паравенозна ін’єкція може призвести до місцевого болю і некрозу.

    Передозування

    Першими очікуваними ускладненнями при передозуванні дакарбазину є пригнічення функції кісткового мозку, зрештою аплазія кісткового мозку, яка може настати через два тижні. Зменшення рівня лейкоцитів та тромбоцитів може спостерігатися на четвертому тижні. Навіть якщо передозування лише підозрюється, необхідно проводити довготривалий моніторинг показників крові пацієнта.

    Специфічний антидот невідомий.

    Не слід допускати передозування дакарбазину.

    Застосування у період вагітності або годування груддю

    У дослідах на тваринах дакарбазин виявив мутагенну, тератогенну і канцерогенну дію. У людини також існує ризик тератогенної дії. Дакарбазин не рекомендується застосовувати у періоди вагітності і годування груддю.

    Діти

    Застосування дакарбазину у дітей: дакарбазин не рекомендується для застосування до отримання достовірних даних щодо застосування препарату у дітей.​

    Увага ! Текст опису препарату "Дакарбазін Медак порошок для приготування розчину для інфузій по 500 мг у флаконі №1" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top