Завантажити Документ
Отримати свідоцтво
про публікацію
Задати питання
Задайть свой вопрос специалисту!
Пошук препаратів
Мова:
    На сайті ви знайдете опис препаратів, інструкції по їх застосуванню та відгуки
    УВАГА! Уся інформація узята з відкритих джерел і надається виключно в ознайомлювальних цілях.

    Бiсокард таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг №60 (30х2)

    Діюча речовина: Бисопролол
    Лікарська форма: Таблетки
    Зовнішній вигляд препарату: Бiсокард таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг №60 (30х2) Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.

    Склад

    діюча речовина бісопрололу фумарат 5 мг, 10 мг;

    допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїдний, натрію лаурилсульфат, тальк, магнію стеарат;

    оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 400, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (таблетка 10 мг) (Е172), заліза оксид жовтий (таблетка 5 мг) (Е172).

    Лікарська форма

    Таблетки, вкриті оболонкою.

    Фармакотерапевтична група

    Селективні блокатори β-адренорецепторів.

    Код АТС С07А В07.

    Показання

    Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця (стенокардія), хронічна серцева недостатність.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до компонентів препарату.

    Серцева недостатність у стані декомпенсації, кардіогенний шок, атріовентрикулярна блокада ІІ і ІІІ ступеня, синдром слабкості синусового вузла, виражена синоатріальна блокада, симптоматична брадикардія з частотою серцевих скорочень менше 50 уд./хв, артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 100 мм рт. ст.), тяжка бронхіальна астма, обструктивний бронхіт, пізні стадії порушення периферичного кровообігу, хвороба Рейно; феохромоцитома, що не лікувалася, метаболічний ацидоз.

    Вагітність та період годування груддю, дитячий вік.

    Спосіб застосування та дози

    Рекомендована доза становить 5 мг на добу.

    За необхідності добова доза може бути підвищена до 10 мг на добу. Збільшення дози допускається лише в окремих випадках.

    Максимальна добова доза – 20 мг препарату на добу.

    Доза підбирається індивідуально.

    Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини під час або перед прийомом їжі, бажано завжди в один і той самий час.

    Курс лікування тривалий. Тривалість курсу лікування залежить від характеру та перебігу захворювання. Не можна припиняти лікування раптово, курс повинен закінчуватися повільно, з поступовим зниженням дози.

    Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю.

    Для пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості підбір дози зазвичай робити непотрібно. Для хворих з вираженим зниженням функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) і хворих з тяжкою формою порушень функції печінки доза не повинна перевищувати добову дозу 10 мг.

    Побічні реакції

    З боку нервової системи.

    Часто: головний біль, запаморочення, безсоння, незвичайна слабкість, втомлюваність.

    Іноді: астенія, депресія, сонливість, неспокій, депресія, парестезії (відчуття холоду у кінцівках), порушення концентрації уваги, емоційна лабільність, шум у вухах, розлади зору, зменшення секреції сльозової рідини, судоми.

    Рідко: галюцинації, парестезії (відчуття холоду у кінцівках).

    З боку органа зору.

    Рідко: зниження сльозовиділення (треба враховувати при носінні контактних лінз).

    Дуже рідко: кон’юнктивіт.

    З боку серцево-судинної системи і системи крові.

    Дуже часто: брадикардія.

    Іноді: аритмія, атріовентрикулярна блокада, артеріальна гіпотензія, у тому числі ортостатична гіпотензія, серцева недостатність, переміжна кульгавість, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, синдром Рейно.

    З боку шлунково-кишкового тракту.

    Часто: діарея, нудота, блювання, сухість у роті, диспепсичні явища, запор, ішемічний коліт.

    Рідко: порушення метаболізму (підвищення рівня тригліцеридів у крові), підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові (АСТ, АЛТ), гепатит.

    З боку респіраторної системи.

    Іноді: кашель, задишка, бронхо- та ларингоспазм, фарингіт, алергічний риніт, синусит, інфекції дихальних шліхів.

    З боку сечостатевої системи.

    Рідко: периферичні набряки, зниження лібідо, імпотенція, хвороба Пейроні, цистит, ниркова коліка.

    Шкірні реакції.

    Іноді: алергічні реакції, свербіж і почервоніння шкіри, шкірний висип, підвищена пітливість, псоріатичні висипання (загострення псоріазу), акне, дерматит.

    Дуже рідко: алопеція.

    З боку кістково-м’язової системи.

    Іноді: м’язова слабкість, судоми.

    З боку обміну речовин.

    Рідко: підвищення інсулінорезистентності, гіперурикемія, збільшення маси тіла.

    Інші: артралгія, міальгія, погіршення слуху, астенія.

    Передозування

    Симптоми: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, атріовентрикулярна блокада, гостра серцева недостатність і гіпоглікемія.

    У поодиноких випадках при максимальній дозі 2000 мг бісопрололу зафіксовані уповільнення серцевого ритму та/або артеріальна гіпотензія. Пацієнти з серцевою недостатністю є найбільш чутливими до підвищених доз бісопрололу і потребують тільки поступового підвищення дози відповідно до рекомендацій у розділі «дозування».

    Лікування:

    Гемодіаліз є малоефективним. При передозуванні необхідно відмінити препарат, промити шлунок, дати активоване вугілля і застосувати симптоматичне лікування:

    при брадикардії – внутрішньовенно атропін (ізопреналін або інший препарат хронотропної дії), за потреби - тимчасовий кардіостимулятор;

    при артеріальній гіпотензії – призначення судинозвужувальних препаратів, внутрішньовенне введення глюкагону, плазмозамінних розчинів;

    при атріовентрикулярній блокаді ІІ або ІІІ ступеня – ізопреналін внутрішньовенно, контроль за станом пацієнта, за потреби підключення штучного водія ритму;

    при загостренні застійної серцевої недостатності – внутрішньовенно діуретики, препарати інотропної дії, вазодилататори;

    при бронхоспазмі – β2-адреностимулятори інгаляційно, бронходилататори (ізопреналін) та/або амінофілін;

    при гіпоглікемії – внутрішньовенно глюкоза.

    Застосування в період вагітності або годування груддю

    Не слід застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.

    Діти

    Не рекомендується застосовувати препарат дітям (до 18 років).

    Особливості застосування

    Необхідно застосовувати з обережністю у таких пацієнтів:

    • зі схильністю до бронхоспастичних реакцій (бронхіальна астма, обтурація бронхів тощо) – необхідно одночасно застосовувати бронходилататори, при підвищенні опору дихальних шляхів у астматиків – підвищувати дозу β2-адреномиметиків; перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих на бронхіальну астму в анамнезі.
    • у хворих на цукровий діабет можливе потенціювання дії антидіабетичних препаратів та маскування симптомів гіпоглікемії;
    • за дотримання суворої дієти чи повному голодуванні;
    • з атріовентрикулярною блокадою І ступеня;
    • зі стенокардією Принцметала;
    • з атеросклеротичним ураженням периферичних судин – на початку лікування можливе погіршення стану;
    • за наявності алергії в анамнезі (можливе підвищення чутливості до алергенів);
    • з гіпертиреозом (можливе маскування симптомів гіпертиреозу);
    • з феохромоцитомою (тільки після прийому альфа-адреноблокаторів);
    • з псоріазом (або за наявності цього захворювання в анамнезі) - тільки після ретельної оцінки співвідношення очікуваного клінічного ефекту і можливого ризику;
    • у пацієнтів, щодо яких застосовується знеболююча терапія або інгаляційні анестетики.

    Загальна анестезія. Необхідно обов’язково попередити лікаря-анестезіолога про прийом блокаторів бета-адренорецепторів. Не рекомендується їх застосовувати під час хірургічних втручань. Це може підвищити ризик виникнення аритмії та ішемії міокарда. Дозу слід поступово зменшити і припинити прийом препарату приблизно за 48 годин до загальної анестезії.

    Немає досвіду застосування бісопрололу у пацієнтів із серцевою недостатністю у наступних випадках:

    × серцева недостатність ІІ ступеня по класификації NYHA;

    × інсулінзалежний цукровий діабет (тип І);

    × рестриктивна кардіоміопатія;

    × вроджені вади серця;

    × вади клапанів серця, що призвели до серйозних порушень гемодинаміки;

    × інфаркт міокарда за останні 3 місяці;

    × пацієнти старші за 80 років.

    Лікування Бісокардом не можна припиняти раптово, особливо пацієнтам з серцевою недостатністю.

    Оскільки Бісокард містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактози або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

    Під час лікування слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та обслуговуванні механічних пристроїв, а також виконанні робіт, які потребують підвищеної концентрації уваги.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Не рекомендується одночасне застосування бісопрололу:

    × з блокаторами кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем, ніфедипін) через несприятливий вплив на скорочуваність міокарда, атріовентрикулярну проводимість і артеріальний тиск;

    × з клонідином через ризик уповільнення серцевих скорочень і порушення проведення імпульсів в міокарді; після відміни клонідину можливий різкий підйом артеріального тиску;

    × з інгібіторами МАО (крім інгібіторів МАО-В), оскільки після припинення прийому інгібіторів МАО можливий гіпертонічний криз.

    Необхідно з обережністю призначати бісопролол одночасно:

    × з трициклічними антидепресантами, барбітуратами, похідними фенотіазину та іншими антигіпертензивними засобами через ризик надмірного зниження артеріального тиску;

    × з інгібіторами циклооксигенази через ослаблення гіпотензивної дії бісопрололу;

    × з холинолітиками (такрин) через можливість подовження атріовентрикулярної проводимості;

    × з глікозидами наперстянки через ризик брадикардії та аритмії;

    × з похідними ерготаміну, оскільки їхній одночасний прийом посилює порушення периферичного кровообігу;

    × з іншими бета-адреноблокаторами (також в очних краплях) через потенціювання взаємної дії;

    × з антиаритмічними засобами класу І за класификацією Вогена-Вільямса (дизопірамід, хінідин) через подовження часу передсердного проведення і негативну інотропну дію;

    × з симпатикомиметиками через взаємне ослаблення терапевтичної дії (у разі застосування адреналіну з бісопрололом необхідно підвищення дози адреналіну);

    × із засобами для інгаляційного наркозу та загальної анестезії через ризик пригнічення рефлекторної тахікардії, пригнічення функції міокарда, посилення артеріальної гіпотензії; у той же час одночасне застосування анестетиків з бісопрололом знижує ризик аритмії під час інтубації та початкової фази анестезії. Перед хірургічним втручанням необхідно повідомити анестезіолога про лікування бісопрололом.

    × інсулін і пероральні гіпоглікемічні засоби підвищують ризик розвитку гіпоглікемій;

    × з ріфампіцином через незначне зменшення періоду напіввиведення бісопрололу;

    × з нестероїдними протизапальними засобами послаблюється гіпотензивний ефект бісопрололу.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка. Бісопролол – кардіоселективний β1-адреноблокатор.

    Його спорідненість до β2-адренергічних рецепторів гладких м’язів бронхів і судин і до β2-рецепторів, регулюючих метаболічні процеси, невелика. Тому він тільки в незначному ступені впливає на опір бронхіального дерева і на метаболічні процеси, що регулюються β-рецепторами. Селективність до β1-адренорецепторів зберігається навіть після перевищення терапевтичних доз.

    Точний механізм дії бісопрололу при артеріальній гіпертензії до кінця не вивчений. Відомо, що бісопролол суттєво знижує активність реніну в плазмі крові.

    У пацієнтів із стенокардією препарат знижує потребу міокарда у кисні внаслідок зниження частоти серцевих скорочень і серцевого викиду. Істотного зменшення хвилинного об’єму крові при цьому не відбувається, тиск у правому передсерді і тиск заклинювання у легеневих капілярах підвищується незначно.

    На підставі клінічних випробувань доведено, що у пацієнтів із серцевою недостатністю і симптоматичною стабільною систолічною недостатністю (фракція викиду < 35%) прийом бісопрололу:

    • знижує смертність,
    • зменшує кількість випадків раптової коронарної смерті і інцидентів серцевої недостатності з наступною госпіталізацією,
    • покращує функціональний стан згідно з класифікацією NYHA.

    У пацієнтів з ішемічною хворобою серця без хронічної серцевої недостатності бісопролол знижує частоту серцевих скорочень і систолічний об’єм, через що знижується об’єм викиду і потреба міокарда у кисні.

    Загальний периферичний судинний опір при прийомі препарату спочатку збільшується, а протягом тривалого застосування знижується.

    ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо майже повністю всмоктується.

    Біодоступність бісопрололу становить біля 90 %. Зв’язується з білками плазми на 30 %.

    Період напіввиведення бісопрололу становить 10-12 годин (що обумовлює його застосування раз на добу).

    Бісопролол екскретується нирками (50 % - у незміненому вигляді, решта – неактивні метаболіти, що утворюються в печінці), 2 % - з фекаліями. Завдяки тому, що в елімінації бісопрололу рівною мірою беруть участь печінка та нирки, у пацієнтів з недостатністю одного з цих органів немає необхідності коригувати дозу.

    Фармакокінетика бісопрололу має лінійний характер і не залежить від віку. У пацієнтів, що приймають бісопролол по 10 мг на добу, максимальна концентрація у плазмі крові становить 64±21 нг/мл, а період напіввиведення – 17±5 годин.

    У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (клас ІІІ відп. NYHA) концентрація бісопрололу вище, а період напіввиведення більше, ніж у здорових добровольців.

    Основні фізико-хімічні властивості

    таблетки, вкриті оболонкою 5 мг: двоопуклі, світло-жовтого кольору, округлої форми, з розподільчою рискою на одному боці та гравіруванням ”5” – на іншому;

    таблетки, вкриті оболонкою 10 мг: двоопуклі, світло-жовтого кольору, округлої форми, з розподільчою рискою на одному боці та гравіруванням ”10” – на іншому.

    Термін придатності. 3 роки. Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С.

    Упаковка

    Таблетки по 5 мг або 10 мг №30 у блістері, по 1 або 2 блістера у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Ай-Сі-Ен Польфа Жешув АТ.

    Місцезнаходження

    35-959 Жешув, вул. Пшемислова 2, Польща.

    Увага ! Текст опису препарату "Бiсокард таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг №60 (30х2)" надано для загальної інформації та ознайомлення. Даний опис є спрощеним варіантом офіційною анотації до ліків. Перед придбанням і використанням препарату обов'язково зверніться до лікаря і отримайте професійні рекомендації . Даний текст розміщений на порталі суто для ознайомлювальних цілей і не може слугувати приводом для самолікування. Тільки лікар може виносити рішення про призначення тих чи інших ліків, визначати дозу та графік прийому.

    Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)

    Ви будете першим хто залишив коментар до цього запису
    Top