Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від вказаних.
міжнародна та хімічна назви: ampicillinum; (2S,5R,6R)-6-[(R)-2-аміно-2-фенілацетамід]-3,3-диметил-7-окси-4-тіо-1-азабіцил [3,2,0] гептан-2-карбоксилова кислота;
таблетки білого кольору;
1 таблетка містить ампіциліну тригідрату 250 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат або кальцію стеарат.
Форма випуску
Таблетки.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Напівсинтетичні пеніциліни. Код АТС J01C A01.
Фармакодинаміка. Антибіотик широкого спектра бактерицидної дії. Пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів: стафілококів (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), стрептококів. Ампіцилін активний також відносно грамнегативних мікроорганізмів: кишечної палички, палички Фрідлендера та Пфейфера, шигел, сальмонел, протею. Ампіцилін руйнується під дією пеніцилінази.
Фармакокінетика. У травному тракті всмоктується на 30-40 %. Не руйнується в кислому середовищі шлунка. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Ампіцилін добре розподіляється в тканинах і рідинах організму. Слабко проникає через гематоенцефалічний бар’єр, проникає через плаценту. При запаленні мозкових оболонок проникність через гематоенцефалічний бар’єр різко зростає. 30 % ампіциліну метаболізується в печінці. Вільно зв’язується з білками плазми крові (10-30 %). Практично не піддається біотрансформації. Елімінується переважно нирками, частково екскретується з жовчю, у жінок в період годування груддю – з молоком.
Пневмонії, бронхіти, бронхопневмонії, абсцеси легенів; інфекції вуха, горла, носа, перитоніт, сепсис, ангіна; інфекції, включаючи змішані, сечо- та жовчовивідних шляхів (пієліт, пієлонефрит, цистит, холангіт, холецистит); інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту, в тому числі сальмонельоз; інфекції м’яких тканин, гонорея та інші захворювання, спричинені чутливими до дії антибіотика мікроорганізмами.
Ампіциліну тригідрат застосовують внутрішньо незалежно від прийому їжі. Таблетку можна подрібнити перед прийомом або проковтувати цілими, запиваючи рідиною. Режим дозування встановлюють індивідуально залежно від тяжкості перебігу, локалізації інфекції та чутливості збудника. При прийомі внутрішньо для дорослих разова доза становить 250-500 мг, кратність прийому – 4 рази/добу. Максимальна добова доза для дорослих при прийомі внутрішньо – 4 г. Дітям віком після 3 років, а також дітям з масою тіла до 20 кг призначають по 12,5-25 мг/кг маси тіла кожні 6 годин. Тривалість лікування залежить від локалізації інфекції та особливостей перебігу захворювання (від 5-10 днів до 2-3 тижнів і більше).
При застосуванні ампіциліну тригідрату можливі алергічні реакції (шкірний висип, кропив’янка, набряк Квінке, дуже рідко – анафілактичний шок), диспепсичні розлади (нудота, блювання, діарея). При анафілактичному шоку вживають невідкладних заходів щодо його усунення. При перших ознаках алергії препарат відміняють і проводять десенсибілізуючу терапію. В ослаблених хворих при тривалому лікуванні може розвинутись суперінфекція, викликана стійкими до препарату мікроорганізмами (дріжджеподібні гриби, грамнегативні мікроорганізми).
Застосування ампіциліну тригідрату протипоказане при підвищеній чутливості до ампіциліну та інших препаратів групи пеніциліну, при порушенні функцій печінки. Препарат не призначають дітям віком до 3 років.
Проявляється токсичною дією на ЦНС (особливо у хворих з нирковою недостатністю). Симптоми: нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу. Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля, сольових послаблюючих, корекція водно-електролітного балансу, гемодіаліз.
При лікуванні ампіциліном необхідно систематично контролювати функції нирок, печінки та картину периферичної крові. Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування відповідно до значень кліренсу креатиніну. При застосуванні високих доз у хворих з нирковою недостатністю можлива токсична дія на ЦНС. При застосуванні ампіциліну у хворих з бактериємією (сепсис) можлива реакція бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера). Можливе застосування ампіциліну у період вагітності у випадках, коли, на думку лікаря, користь від застосування переважає ризик для плоду. Ампіцилін виділяється з грудним молоком в низьких концентраціях. При необхідності прийому ампіциліну в період лактації потрібно вирішити питання про припинення годування груддю.
Пробенецид при одночасному застосуванні з ампіциліном знижує канальцеву секрецію останнього, в зв’язку з чим підвищується концентрація ампіциліну в плазмі крові та зростає ризик розвитку токсичної дії. Одночасне застосування з алопуринолом значно підвищує ймовірність виникнення шкірного висипу. Ампіцилін у високих дозах знижує рівень атенололу в плазмі крові, тому рекомендується застосовувати ці лікарські засоби окремо, причому спершу – атенолол, а потім – ампіцилін. При одночасному застосуванні ампіциліну з пероральними гормональними контрацептивами відмічається зниження їх ефективності. Ампіцилін посилює ефект пероральних антикоагулянтів.
Зберігати в сухому місці при температурі від 15 °С до 25 °С. Термін придатності – 2 роки.
За рецептом.
По 24 таблетки в пеналах або по 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці. По 2 контурні упаковки в пачці.
ВАТ “Монфарм”.
Україна, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Заводська, 8.
Оставить комментарий может только зарегестрированный пользователь (Увійти и Реєстрація)
Пошук ліків:
Схожі по дії препарати:
Нові препарати:
Нові спеціалізації лікарів:
Нові термінології захворювань:
